Держави - учасниці цього Протоколу,

намагаючись вжити необхідні заходи з метою здійснення положень підписаного в Києві 20 березня 1992 року, Угоди про Групи військових спостерігачів і Колективні сили по підтримуванню миру в Співдружності Незалежних Держав (далі іменується "Угода") і, зокрема, статті 7 цієї Угоди,

діючи в суворій відповідності зі своїми зобов'язаннями за Статутом Організації Об'єднаних Націй,

максимально враховуючи позитивний досвід і основні принципи проведення операцій ООН по підтримці миру,

погодилися про нижченаведене:

Групи військових спостерігачів і Колективних сил з підтримання миру (далі іменується "Група з підтримання миру") створюються тимчасово за рішенням Ради глав держав і можуть бути введені в район конфліктів тільки після досягнення угоди про припинення вогню або при перемир'ї.

Група з підтримання миру не приймає участі у бойових діях і не застосовує зброї, за винятком випадків самооборони і відбиття спроб насильницького відсторонення від виконання своїх функцій.

Група з підтримання миру утримується від будь-яких дій, не сумісних з неупередженим і нейтральним характером їхніх обов'язків або таких, що суперечать положенням цього Протоколу.

Група з підтримання миру і її члени дотримуються усіх місцевих законів. Командувач Групою приймає всі належні заходи для забезпечення дотримання цих зобов'язань.

Уряд держави, на території якого розміщується Група з підтримання миру (далі іменується "Уряд Держави, що приймає"), визнає право Групи піднімати її прапор* над своєю штаб-квартирою, іншими приміщеннями в місцях дислокації, а також на наземних і водних транспортних засобах і в інших випадках відповідно до розпорядження Командувача.

* Символіка прапора має бути визначена.

Наземні, водні і повітряні транспортні засоби Групи з підтримання миру мають опізнавальні знаки, що повідомляються Уряду Держави, що приймає.

Держави-учасники надають Групі з підтримання миру всіляке сприяння, включаючи надання права безперешкодного проходу.

Група з підтримання миру в межах території Держави, що приймає, має право безперешкодно використовувати радіо, телефонну, телеграфну, факсимільну і будь-які інші засоби зв'язку, у тому числі супутникові, пересувні і портативні радіостанції, і встановлювати з цією метою необхідне технічне обладнання для підтримки такого зв'язку всередині приміщень Групи і між ними, включаючи прокладку кабелів і наземних ліній і устаткування стаціонарних і пересувних передаючих, приймаючих і ретрансляційних радіостанцій. Частотні діапазони, у яких працюють засоби зв'язку Групи, встановлюються в співробітництві з Урядом Держави, що приймає. Підключення до місцевої телеграфної, телексної і телефонної системи може бути здійснено лише після консультації з Урядом Держави, що приймає. Користування телеграфним, телексним і телефонним зв'язком здійснюється безкоштовно.

Група з підтримання миру може вживати заходи по організації своїми засобами обробки і доставки приватної кореспонденції і пошти, включаючи грошові перекази, бандеролі і посилки, адресовані членам персоналу Групи або вихідні від них. Уряд Держави, що приймає, увідомляється про характер таких заходів і не чинить перешкод кореспонденції Групи або її персоналу і не піддає її цензурі.

Група з підтримання миру і її персонал, а також їх наземні, водні, повітряні транспортні засоби і техніка користуються в межах території Держави, що приймає, свободою пересування. Великі переміщення персоналу, матеріальних і транспортних засобів через аеропорти або залізничними і автомобільними шляхами здійснюються в координації з Урядом Держави, що приймає.

Транспортні засоби Групи, включаючи весь наземний, водний і повітряний військовий транспорт, не підлягають реєстрації і не потребують видачі дозволу з боку Уряду Держави, що приймає, за умови, що всі такі транспортні засоби застраховані від відповідальності перед третьою особою, як цього вимагає відповідне законодавство.

При користуванні шляхами, які знаходяться на території приймаючої держави мостами, каналами та іншими водними шляхами, портовими спорудами і аеродромами Група не обкладається податками, митом або зборами, включаючи причальні збори.

Група з підтримання миру користується статусом, привілеями й імунітетами, які звичайно даються персоналу операцій ООН з підтримання миру відповідно до Конвенції про привілеї й імунітети Об'єднаних Націй, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 13 лютого 1946 року (далі іменується "Конвенція") і передбачені цим Протоколом. Виходячи з цього, Уряд Держави, що приймає, визнає право Групи з підтримання миру ввозити без обмежень обладнання, продовольство, предмети постачання й інші товари, що призначаються винятково для офіційного використання Групою.

За погодженням з Командувачем Групи Уряд Держави, що приймає, надає Групі з підтримання миру на безоплатній основі приміщення і земельні ділянки для розміщення штаб-квартири, таборів і служб, необхідних для проведення оперативної й адміністративної діяльності Групи і проживання її персоналу. Без збитку для того факту, що всі такі приміщення і ділянки залишаються власністю Держави, що приймає, вони є недоторканними і підлягають винятковому контролю і керуванню з боку Групи.

Уряд Держави, що приймає, зобов'язується максимально сприяти Групі з підтримання миру в забезпеченні водо- і електропостачання й інших необхідних видів обслуговування на безоплатній основі або там, де це неможливо, по найбільш пільгових тарифах, а у випадку перебоїв або загрози перебоїв із наданням послуг, приділяти, наскільки дозволяють його можливості, потребам групи таку ж увагу, як і потребам основних урядових служб.

Група відповідає за технічне обслуговування і утримування в справності наданого їй устаткування.

Група з підтримання миру має право в необхідних випадках організовувати в приміщеннях, які вона займає, виробництво електроенергії для власного споживання, а також передавати і розподіляти електроенергію, одержану таким чином.

Доступ у такі приміщення будь-якої особи, що не є членом персоналу Групи, може бути дозволений тільки за згодою Командуючого.

Уряд Держави, що приймає, зобов'язується максимально сприяти Групі з підтримання миру в придбанні з місцевих джерел устаткування, продовольства, предметів постачання й інших товарів і послуг, що необхідні для її існування і функціонування, і звільняє Групу від сплати податків при офіційних закупівлях.

Група з підтримання миру й Уряд Держави, що приймає, співробітничають у забезпеченні санітарії і надають один одному всіляке сприяння в питаннях охорони здоров'я, зокрема в боротьбі з інфекційними захворюваннями, відповідно до міжнародних конвенцій.

У випадку, якщо до складу Групи з підтримання миру входять або прикомандировані до неї представники ООН і інших міжнародних організацій, їхній статус визначається положеннями Конвенції.

Персонал Групи з підтримання миру звільняється від сплати податків на зарплату і винагороди, що одержуються від Групи або Держави-учасниці. Крім того, вони звільняються від сплати всіх інших податків за надані послуги, а також від усіх реєстраційних комісійних платежів і зборів.

Члени персоналу Групи з підтримання миру мають право ввозити без сплати мита свої особисті речі у зв'язку з їх прибуттям на службу до Групи. На них поширюються закони і правила, що діють у Державі, що приймає, і регулюють діяльність митниці і валютні операції в тому, що стосується особистого майна, яке не потрібне їм у зв'язку з їхнім перебуванням у складі Групи.

Відповідно до цього Протоколу Командуючий Групою співпрацює з Урядом Держави, що приймає, і надає будь-яку допомогу в межах своїх повноважень по забезпеченню дотримання персоналом Групи митних і фінансових законів і правил, що діють у Державі, що приймає.

Командуючий Групою з підтримання миру і за його вказівкою персонал Групи може безперешкодно в'їжджати до Держави, що приймає, знаходитися на її території і виїжджати з неї. Уряд Держави, що приймає, зобов'язується сприяти в'їзду і виїзду персоналу Групи з Держави, що приймає, і інформується про таке пересування. У зв'язку з цим на Командуючого і персонал Групи не поширюються положення діючого паспортного і візового режиму й імміграційного огляду, а також обмеження на в'їзд у Державу, що приймає, і виїзд із неї. На Командуючого і персонал Групи також не поширюється дія яких-небудь було розпоряджень, що регламентують перебування в Державі, що приймає, іноземних громадян, включаючи реєстрацію. Одночасно Командуючий і персонал Групи не вважаються особами, що отримали будь-яке право на постійне проживання в Державі, що приймає. Для цілей подібного в'їзду і виїзду персоналу Групи потрібно мати лише особисте або колективне командировочне розпорядження, видане Командуючим або від його імені, або якоюсь компетентною владою Держави-учасниці цього Протоколу, і посвідчення особи, оформлене у відповідності зі статтею 14 цього Протоколу за винятком в'їзду в перший раз, коли замість зазначеного посвідчення особи приймається посвідчення, видане компетентною владою Держави-учасниці цього Протоколу.