Договірні сторони Конвенції про майбутнє багатостороннє співробітництво у галузі рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану (далі - Конвенція) домовилися про таке:

Назва Конвенції має бути змінена на таку:

"Конвенція про співробітництво в галузі рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану".

Преамбула Конвенції має бути видалена та замінена новою Преамбулою:

"ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що прибережні держави північно-західної частини Атлантичного океану встановили виключні економічні зони відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року та міжнародного звичаєвого права, у рамках яких вони здійснюють суверенні права з метою дослідження, експлуатації та збереження живих ресурсів і управління ними;

ЗГАДУЮЧИ відповідні положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, Угоди про виконання положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними від 4 серпня 1995 року та Угоди ФАО про сприяння дотриманню риболовними суднами у відкритому морі міжнародних заходів із збереження живих ресурсів та управління ними від 24 листопада 1993 року;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Кодекс ведення відповідального рибальства, ухвалений на 28-й сесії Конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, яка відбулася 31 жовтня 1995 року, та пов’язані з ним документи, ухвалені Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН;

ВИЗНАЮЧИ економічні та соціальні вигоди від раціонального використання ресурсів рибальства;

БАЖАЮЧИ сприяти довгостроковому збереженню та раціональному використанню ресурсів рибальства північно-західної частини Атлантичного океану;

УСВІДОМЛЮЮЧИ необхідність міжнародного співробітництва та проведення консультацій стосовно таких ресурсів рибальства;

ПАМ’ЯТАЮЧИ, що ефективне збереження таких ресурсів рибальства та управління ними має грунтуватися на найкращих наявних наукових рекомендаціях та застережному підході;

БУДУЧИ ВІДДАНИМИ застосуванню екосистемного підходу до управління рибальством у північно-західній частині Атлантичного океану, що включає захист морського середовища, збереження його морського біологічного різноманіття, зменшення ризику довготривалих або незворотних негативних наслідків рибогосподарської діяльності, а також врахування взаємозв’язків між усіма компонентами екосистеми;

Й ДАЛІ БУДУЧИ ВІДДАНИМИ здійсненню відповідальної рибогосподарської діяльності та попередженню, обмеженню і усуненню незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства;

ДОМОВИЛИСЯ про таке: "

Статті I-XXI мають бути видалені та замінені наступними, новими статтями:

Для цілей цієї Конвенції:

(a) "Конвенція 1982 року" означає Конвенцію Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року;

(b) "Угода 1995 року" означає Угоду про виконання положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права від 10 грудня 1982 року, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними від 4 серпня 1995 року;

(c) "прибережна держава" означає Договірну сторону, яка має виключну економічну зону у межах Конвенційного району;

(d) "Договірна сторона" означає:

(i) будь-яку державу чи регіональну організацію з економічної інтеграції, яка дала згоду на обов’язковість для себе цієї Конвенції і для якої Конвенція є чинною; та

(ii) ця Конвенція застосовується mutatis mutandis до будь-якого суб’єкта, зазначеного у пункті 1 c), d) та e) статті 305 Конвенції 1982 року, який знаходиться у північній частині Атлантичного океану та який стає Стороною цієї Конвенції, і такою мірою термін "Договірна сторона" стосується таких суб’єктів.

(e) "Конвенційний район" означає район дії цієї Конвенції, як описано у пункті 1 статті IV;

(f) "ресурси рибальства" означають всі види риби, молюсків та ракоподібних у межах Конвенційного району, за винятком:

(i) "сидячих" видів, стосовно яких прибережні держави можуть здійснювати суверенні права відповідно до статті 77 Конвенції 1982 року; та

(ii) якщо вони регулюються відповідно до інших міжнародних договорів, запасів анадромних та катадромних видів, а також далеко мігруючих видів риб, перерахованих у Додатку I Конвенції 1982 року;

(g) "рибогосподарська діяльність" означає вилов чи переробку ресурсів рибальства або перевантаження ресурсів рибальства чи продукції, виробленої з ресурсів рибальства, або будь-яку іншу діяльність з підготовки, сприяння вилову ресурсів рибальства або пов’язану з ним діяльність, у тому числі:

(i) спробу або фактичний пошук, вилучення чи вилов рибних ресурсів;

(ii) будь-яку діяльність, яка цілком очікувано завершується виявленням, виловом, вилученням або видобутком ресурсів рибальства для будь-яких цілей; та

(iii) будь-які операції на морі з підтримки чи підготовки до будь-якої діяльності, описаної в цьому визначенні;

але не включає будь-яких операцій, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, зокрема зі здоров’ям та безпекою членів екіпажу або безпекою судна;

(h) "рибальське судно" означає будь-яке судно, яке використовується або використовувалося у рибогосподарській діяльності, включаючи рибопереробні судна та судна, які використовуються у перевантаженні чи будь-якій іншій діяльності з підготовки рибогосподарської діяльності або пов’язаною з нею діяльності, або в експериментальній чи дослідній рибогосподарській діяльності;

(i) "Держава прапора" означає:

(i) державу чи суб’єкт, судна яких мають право плавати під своїм прапором; або

(ii) регіональну організацію з економічної інтеграції, в якій судна мають право плавати під прапором держави - члена такої організації з економічної інтеграції;

(j) "ННН рибальство" означає діяльність, описану у Міжнародному плані дій з попередження, припинення та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства, ухваленого Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН 2 березня 2001 року;

(k) "живі ресурси" означають всі живі компоненти морських екосистем;

(l) "морське біологічне різноманіття" означає розмаїття живих морських організмів та екологічних комплексів, частиною яких вони є; це включає видове й міжвидове різноманіття та різноманіття екосистем;

(m) "громадяни" включає фізичних і юридичних осіб;

(n) "держава порту" означає будь-яку державу, яка приймає рибальські судна у своїх портах, морських терміналах або інших установках, inter alia, для вивантаження, перевантаження, бункерування чи поповнення запасів;

(o) "регіональна організація з економічної інтеграції" означає регіональну організацію з економічної інтеграції, якій її держави-члени передали повноваження щодо питань, охоплюваних цією Конвенцією, включаючи повноваження приймати рішення, що є обов’язковими до виконання її державами-членами стосовно таких питань; та

(p) "Район регулювання" означає частину Конвенційного району, яка знаходиться за межами районів, що перебувають під національною юрисдикцією.

Метою цієї Конвенції є забезпечення довгострокового збереження та раціонального використання ресурсів для рибальства у Конвенційному районі, таким чином захищаючи морські екосистеми, в яких знаходяться такі ресурси.

Для здійснення мети цієї Конвенції Договірні сторони окремо або разом, залежно від обставин, повинні:

(a) сприяти оптимальному використанню та довгостроковій сталості ресурсів рибальства;

(b) вживати заходів на основі найкращих наявних наукових рекомендацій з метою забезпечення підтримання чи відновлення ресурсів рибальства до рівнів, достатніх для досягнення максимального сталого вилову;

(c) застосовувати застережний підхід відповідно до статті 6 Угоди 1995 року;

(d) належним чином враховувати вплив рибогосподарської діяльності на інші види та морські екосистеми і таким чином вживати заходів з мінімізації шкідливого впливу на живі ресурси та морські екосистеми;

(e) належним чином враховувати потребу у збереженні морського біологічного різноманіття;

(f) попереджувати або усувати надмірний вилов та надмірні рибопромислові потужності й забезпечувати, щоб рівні промислових зусиль не перевищували рівнів, сумірних зі сталим використанням ресурсів рибальства;

(g) забезпечувати, щоб повні і точні дані про рибогосподарську діяльність у межах Конвенційного району були вчасно зібрані та розповсюджені між ними;

(h) забезпечувати ефективне дотримання заходів з управління та відповідну міру покарання за будь-які порушення; та

(i) належним чином враховувати потребу мінімізації забруднення та відходів з рибальських суден, а також мінімізації викидів риби, втрати виловів або потрапляння риби у загублені чи покинуті знаряддя лову, вилову видів, які не є об’єктом цільового рибальства і впливу на взаємопов’язані чи залежні види, зокрема види, які перебувають під загрозою зникнення.

1. Ця Конвенція застосовується до вод північно-західної частини Атлантичного океану на північ від 35°00' північної широти та на захід від лінії, що прямує на північ від 35°00' північної широти та 42°00' західної довготи до 59°00' північної широти, звідти на захід до точки 44°00' західної довготи, а звідти на північ до узбережжя Гренландії, а також вод затоки Святого Лаврентія, протоки Девіса та моря Баффіна на південь від 78°10' північної широти.

2. Конвенційний район має бути розділений на наукові та статистичні підрайони, зони та підзони, межі яких мають відповідати межам встановленим у Додатку I до цієї Конвенції.

1. Договірні сторони цією Конвенцією погоджуються створити, підтримувати та зміцнювати Організацію з рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану (надалі - Організація), яка виконуватиме функції, викладені в цій Конвенції, для досягнення мети цієї Конвенції.

2. Організація складається з:

(a) Комісії;

(b) Наукової ради; та

(c) Секретаріату.

3. Організація має правосуб’єктність і користується у своїх відносинах з іншими міжнародними організаціями, а також на територіях Договірних сторін такою правоздатністю, яка може бути необхідною для здійснення її функцій та досягнення її мети. Привілеї та імунітети, якими користуються Організація та її посадові особи на території Договірної сторони, є предметом угоди між Організацією та Договірною стороною, включаючи, зокрема, угоду про штаб-квартиру між Організацією та приймаючою Договірною стороною.

4. Голова Комісії є Президентом і головним представником Організації.

5. Президент скликає щорічні збори Організації у такий час та у такому місці, які може визначати Комісія.

6. Штаб-квартира Організації знаходиться у Регіональному муніципалітеті Галіфакс, Нова Шотландія, Канада, або у такому іншому місці, яке може бути визначено Комісією.

1. Кожна Договірна сторона є членом Комісії та призначає до Комісії одного представника, якого можуть супроводжувати заступники, експерти і радники.

2. Комісія обирає Голову та заступника Голови строком на два роки. Кожний з них може бути переобраним, але не може обіймати цю посаду більше чотирьох років поспіль. Голова та заступник Голови не мають бути представниками однієї Договірної сторони.

3. Будь-яка Договірна сторона може вимагати скликання спеціального засідання Комісії. Голова Комісії скликає таке засідання у такий час та у такому місці, які він визначити.

4. Якщо не передбачено інше, заходи, затверджені Комісією, застосовуються до Району регулювання.

5. Комісія:

(a) затверджує правила проведення своїх засідань та здійснення своїх функцій, включаючи правила процедури, фінансові та інші положення, та може вносити зміни до них;

(b) створює такі допоміжні органи, які вона вважає доцільними для здійснення своїх функцій, та координує їхню діяльність;

(c) здійснює нагляд за організаційними, адміністративними, фінансовими та іншими внутрішніми питаннями Організації, включаючи відносини між органами, з яких вона складається;

(d) призначає Виконавчого секретаря на таких умовах, які вона може визначити;

(e) координує зовнішні відносини Організації;

(f) затверджує бюджет Організації;

(g) затверджує правила для забезпечення участі представників міжурядових організацій, недоговірних сторін та неурядових організацій, залежно від випадку, як спостерігачів, на її засіданнях. Такі правила не повинні бути надмірно обмежувальними та мають передбачати надання вчасного доступу до звітів і документів Комісії;

(h) здійснює такі інші функції та виконує іншу діяльність відповідно до цієї Конвенції, які вона може вирішити здійснювати;

(i) координує Наукову раду у визначенні завдань та пріоритетів в її роботі; та

(j) розробляє відповідні процедури згідно з міжнародним правом для оцінки виконання Договірними сторонами своїх зобов’язань відповідно до статей X та XI.

6. Комісія спільно з Науковою радою:

(a) регулярно розглядає стан рибних запасів та визначає заходи, необхідні для їх збереження та управління ними;

(b) збирає, аналізує та розповсюджує відповідну інформацію;

(c) оцінює вплив рибогосподарської та іншої людської діяльності на живі ресурси та їхні екосистеми;

(d) розробляє інструкції для здійснення рибогосподарської діяльності для наукових цілей; та

(e) розробляє інструкції зі збору, подання, підтвердження, доступу до даних та їх використання.

7. Комісія може направити до Наукової ради будь-яке питання, що стосується наукового обґрунтування рішень, які їй може бути необхідно прийняти стосовно ресурсів рибальства, впливу рибогосподарської діяльності на живі ресурси та захисту екосистеми, в якій знаходяться такі ресурси.

8. Під час застосування принципів, викладених у статті III, Комісія стосовно Району регулювання затверджує:

(a) заходи зі збереження та управління для досягнення мети цієї Конвенції;

(b) заходи зі збереження та управління з метою мінімізації впливу рибогосподарської діяльності на живі ресурси та їх екосистеми;

(c) обсяги загальнодопустимого улову та/або рівень промислових зусиль і визначає характер та ступінь участі у рибальстві;

(d) заходи зі здійснення рибальства для наукових цілей, як зазначено у підпункті 6(d);

(e) заходи зі збору, подання, підтвердження, доступу до даних та їх використання, як зазначено у підпункті 6(e), та

(f) заходи для забезпечення належної діяльності держави прапора.

9. Комісія затверджує заходи щодо відповідних механізмів співробітництва для ефективного моніторингу, контролю, спостереження та здійснення заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією, включаючи:

(a) взаємні права на висадку та інспекцію Договірними сторонами у межах Району регулювання та на переслідування, а також санкції на підставі доказів, отриманих у результаті таких висадок та інспекцій державою прапора;

(b) мінімальні стандарти з інспекції рибальських суден Договірними сторонами у портах, де вивантажуються ресурси рибальства або продукція, вироблена з ресурсів рибальства, що походять з Району регулювання;

(c) подальші дії, передбачені у статтях X, XI або XII на основі доказів, одержаних у результаті таких інспекцій; та

(d) без шкоди для будь-яких заходів, які будь-яка Договірна сторона може сама вживати щодо цього, заходи з попередження, припинення та ліквідації незаконного, нерегульованого та непідзвітного рибальства.

10. Комісія може затверджувати заходи щодо питань, викладених у пунктах 8 та 9 стосовно території, яка перебуває під національною юрисдикцією Договірної сторони, за умови, що цього вимагає відповідна прибережна держава, а захід одержав свій голос "за".

11. (a) Під час виконання своїх функцій відповідно до пункту 8 Комісія повинна намагатися забезпечити узгодженість між:

(i) будь-якими заходами, що застосовуються до запасу або групи запасів, які знаходяться як у межах Району регулювання, так і у межах району, який перебуває під національною юрисдикцією прибережної держави, чи будь-якими заходами, що можуть вплинути, через взаємозв’язок видів, на запас або групу запасів, які повністю або частково знаходяться в районі, який перебуває під національною юрисдикцією прибережної держави; та

(ii) будь-якими діями, що їх здійснює прибережна держава для управління запасом або групою запасів та збереження їх у зв’язку з рибогосподарською діяльністю, здійснюваною у районі, який перебуває під її національною юрисдикцією.

(b) Комісія та відповідна прибережна держава повинні сприяти координуванню своїх відповідних заходів та дій. Кожна прибережна держава повинна інформувати Комісію про свої заходи відповідно до цілей цієї статті.

12. Заходи, затверджені Комісією для розподілу рибопромислових можливостей у Районі регулювання, повинні враховувати інтереси Договірних сторін, судна яких традиційно здійснюють рибальство у межах такого району, та інтереси відповідних прибережних держав. При розподілі рибопромислових можливостей на мілинах Велика Ньюфаунлендська та Флеміш Кап, Комісія повинна приділяти особливу увагу тій Договірній стороні, прибережні громади якої головним чином залежать від рибогосподарської діяльності, пов’язаної із запасами, які належать до цих рибальських мілин, і яка доклала значних зусиль для забезпечення збереження таких запасів шляхом участі у міжнародних заходах, зокрема шляхом проведення інспекцій і спостережень за міжнародним промислом на цих мілинах відповідно до схеми міжнародного контролю.

13. Комісія може розробляти процедури, які дозволяють вжиття заходів, включаючи пов’язані з торгівлею недискримінаційні заходи, Договірними сторонами проти будь-якої держави прапора або рибальського суб’єкта, рибальські судна яких використовуються у рибогосподарській діяльності, що підриває ефективність заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією. Впровадження Договірною стороною пов’язаних з торгівлею заходів має бути узгоджене з її міжнародними зобов’язаннями.

1. Кожна Договірна сторона є членом Наукової ради та може призначати представників, яких на будь-яких її засіданнях можуть супроводжувати заступники, експерти та радники.

2. Наукова рада обирає Голову та заступника Голови строком на два роки. Кожний з них може бути переобраним, але не може обіймати цю саму посаду більше чотирьох років поспіль.

3. Будь-які спеціальні засідання Наукової ради можуть бути скликані Головою за його власною ініціативою на прохання прибережної держави або на прохання будь-якої Договірної сторони за погодженням іншої Договірної сторони в такий час та в такому місці, які може визначити Голова.

4. Наукова рада затверджує правила проведення своїх засідань і здійснення своїх функцій, включаючи правила процедури та, у разі необхідності, вносить зміни до них.

5. Наукова рада може створювати такі допоміжні органи, які вона може вважати необхідними для здійснення своїх функцій.

6. Обрання посадових осіб, затвердження та внесення змін до правил чи інших питань, що стосуються організації роботи, здійснюються більшістю голосів усіх Договірних сторін, які присутні та голосують "за" чи "проти". Кожна Договірна сторона має один голос. Голосування не проводиться, якщо кворум не становитиме принаймні двох третин Договірних сторін.

7. Наукова рада затверджує правила забезпечення участі представників міжурядових організацій, недоговірних сторін та, у разі необхідності, неурядових організацій як спостерігачів на своїх засіданнях. Такі правила не повинні бути надмірно обмежувальними та мають передбачати вчасний доступ до звітів та документів Наукової ради.

8. Наукова рада відповідно до цілей і принципів Конвенції:

(a) забезпечує форум для консультацій та співробітництва між Договірними сторонами для вивчення та обміну науковою інформацією і поглядами щодо питань рибогосподарської діяльності та екосистем, в яких вона здійснюється, а також для вивчення та оцінки поточного та майбутнього стану ресурсів рибальства, включаючи екологічні фактори, що впливають на них;

(b) сприяє співробітництву між Договірними сторонами у проведенні наукових досліджень, спрямованих на заповнення прогалин у наукових знаннях;

(c) збирає та зберігає статистичні дані та документи;

(d) оприлюднює або розповсюджує звіти, інформацію та матеріали, які стосуються рибогосподарської діяльності у Конвенційному районі та їхніх екосистем; та

(e) надає наукові рекомендації Комісії на її запит.

9. Наукова рада може:

(a) за своєю власною ініціативою надавати такі поради, які можуть надати допомогу Комісії у здійсненні її функцій;

(b) співробітничати з будь-якою державною або приватною організацією, яка має подібні цілі; та

(c) вимагати від Договірних сторін надання такої статистичної або наукової інформації, яка може бути необхідною для здійснення своїх функцій.

10. Наукова рада повинна надавати наукові рекомендації у відповідь на будь-який запит, поданий до неї:

(a) Комісією стосовно наукового обґрунтування збереження ресурсів рибальства і їхніх екосистем управління ними в межах Району регулювання, беручи до уваги повноваження, визначені Комісією стосовно такого питання; або

(b) прибережною державою стосовно наукового обґрунтування збереження ресурсів рибальства і їхніх екосистем та управління ними в межах районів, що перебувають під юрисдикцією такої прибережної держави у Конвенційному районі.

11. Прибережна держава повинна за погодженням з Науковою радою визначити повноваження щодо розгляду будь-якого питання, яке вона може передати на розгляд Наукової ради. Такі повноваження повинні включати, inter alia:

(a) опис рибогосподарської діяльності та районів, що розглядаються;

(b) опис будь-яких відповідних факторів чи пропозицій, які повинні братись до уваги під час здійснення наукових припущень та прогнозів; та

(c) в разі необхідності, опис будь-яких цілей, яких прагне досягнути прибережна держава, із зазначенням того, чи варто надавати якусь конкретну пораду чи декілька її варіантів.

12. Як правило, Наукова рада надає свої рекомендації на підставі консенсусу. У випадках, коли консенсус не може бути досягнутий, Наукова рада викладає у своєму звіті всі точки зору своїх членів.

13. Усі звіти, які надаються Науковою радою, оприлюднюються Секретаріатом.

1. Секретаріат надає допомогу Комісії, Науковій раді та їхнім допоміжним органам для полегшення здійснення їхніх функцій.

2. Головною виконавчою посадовою особою Секретаріату є Виконавчий секретар.

3. Працівники Секретаріату призначаються Виконавчим секретарем відповідно до таких правил і процедур, які може затвердити Комісія, в разі необхідності, за погодженням з Науковою радою.

4. Під загальним наглядом Комісії Виконавчий секретар має всі повноваження щодо управління працівниками Секретаріату та пов’язаними з ними питаннями, а також виконує такі інші обов’язки та функції, які може йому доручити Комісія.

1. Кожна Договірна сторона покриває витрати своєї власної делегації на будь-яких засіданнях, які проводяться відповідно до цієї Конвенції.

2. Комісія встановлює розмір річних внесків від кожної Договірної сторони відповідно до річного бюджету на такій основі:

(a) 10 % бюджету розподіляються між прибережними державами пропорційно їхнім номінальним виловам у Конвенційному районі у році, що закінчується за два роки до початку бюджетного року;

(b) 30 % бюджету розподіляються рівно між усіма Договірними сторонами;

(c) 60 % бюджету розподіляються між усіма Договірними сторонами пропорційно їхнім номінальним виловам у Конвенційному районі у році, що закінчується за два роки до початку бюджетного року; та

(d) річний внесок будь-якої Договірної сторони, населення якої становить менше ніж 300000 громадян, обмежується максимумом у 12 % загального бюджету. Якщо цей внесок буде обмежений таким чином, решта бюджету розподіляється між іншими Договірними сторонами відповідно до підпунктів (a), (b) та (c).

Вищезгадані номінальні вилови становлять зареєстровані вилови ресурсів рибальства, визначених у фінансових положеннях, затверджених Комісією відповідно до підпункту 5 (a) статті VI.

3. Виконавчий секретар повідомляє кожній Договірній стороні про суму її внеску, обчисленого відповідно до пункту 2, після чого кожна Договірна сторона у найкоротший строк повинна сплатити свій внесок в Організацію.

4. Внески сплачуються у валюті тієї країни, в якій розташована штаб-квартира Організації.

5. Не пізніше ніж за шістдесяти днів до щорічного засідання Виконавчий секретар подає проєкт річного бюджету кожній Договірній стороні разом з графіком внесків.

6. Договірна сторона, яка приєднується до цієї Конвенції, стосовно року, в якому приєднується, вносить суму, пропорційну кількості повних місяців, що залишилися у році, обчислену від дати її приєднання.

7. Якщо Комісія не ухвалить іншого рішення, Договірну сторону, яка не повністю сплатила свій внесок за два роки поспіль, позбавляють права голосу та права висловлення заперечень доти, доки вона не виконає своїх фінансових зобов’язань перед Організацією.

8. Фінансова діяльність Організації підлягає щорічній перевірці незалежними аудиторами, яких обирає Комісія.

1. Кожна Договірна сторона повинна:

(a) виконувати цю Конвенцію та здійснювати будь-які заходи зі збереження та управління чи інші зобов’язання, які є обов’язковими до виконання, та регулярно подавати Комісії опис заходів, яких було вжито для виконання та дотримання таких заходів чи зобов’язань, включаючи результати проваджень, зазначених у підпункті 2(e) статті XI;

(b) співробітничати з метою досягнення цілей цієї Конвенції;

(c) вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та реалізації заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією;

(d) збирати та обмінюватися науковими, технічними та статистичними даними і знаннями, які стосуються живих ресурсів та їхніх екосистем у Конвенційному районі, включаючи повну та детальну інформацію про комерційні вилови й промислові зусилля, а також вживати відповідних заходів для перевірки точності таких даних;

(e) здійснювати збір біологічних зразків промислового рибальства;

(f) вчасно надавати інформацію на вимогу Комісії або Наукової ради;

(g) без шкоди для юрисдикції держави прапора, у максимально можливій мірі вживати заходів або співробітничати з іншими Договірними сторонами для забезпечення того, щоб її громадяни та рибальські судна, які належать або експлуатуються її громадянами, що здійснюють рибогосподарську діяльність, дотримувались положень цієї Конвенції та заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією; та

(h) без шкоди для юрисдикції держави прапора, у максимально можливій мірі, за наявності відповідної інформації, невідкладно та повністю розслідувати й негайно звітувати про заходи, вжиті нею у відповідь на будь-яке ймовірне серйозне порушення її громадянами або рибальськими суднами під іноземним прапором, які належать або експлуатуються її громадянами, цієї Конвенції або будь-яких заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією.

2. Кожна прибережна держава, що є Договірною стороною, повинна регулярно подавати Комісії опис заходів, включаючи заходи примусового характеру, яких було вжито для збереження та управління транскордонними запасами, які знаходяться у водах під її юрисдикцією у межах Конвенційного району.

1. Кожна Договірна сторона повинна забезпечити, щоб рибальські судна, які мають право плавати під її прапором:

(a) дотримувались положень цієї Конвенції та заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією, і щоб такі судна не використовувалися у будь-якій діяльності, яка підриває ефективність таких заходів;

(b) не здійснювали несанкціонованої рибогосподарської діяльності у межах районів, що знаходяться під національною юрисдикцією у Конвенційному районі; та

(c) не використовувалися у рибогосподарській діяльності в Районі регулювання, доки їх не уповноважить на такі дії відповідна Договірна сторона.

2. Кожна Договірна сторона повинна:

(a) утримуватися від уповноваження рибальських суден, які мають право плавати під її прапором, здійснювати рибогосподарську діяльність у Районі регулювання, якщо вона не може ефективно здійснювати своїх обов’язків щодо таких суден відповідно до цієї Конвенції та міжнародного права;

(b) вести облік рибальських суден, що мають право плавати під її прапором, яких вона уповноважила здійснювати рибогосподарську діяльність у Районі регулювання, та забезпечити, щоб така інформація, яка може бути визначена Комісією, зазначалася в ньому;

(c) обмінюватися інформацією, яка міститься в обліку, зазначеному в підпункті (b) відповідно до таких процедур, які можуть бути визначені Комісією;

(d) відповідно до процедур, схвалених Комісією, невідкладно та повністю розслідувати й негайно звітувати про заходи, вжиті у відповідь на ймовірне порушення судном, яке має право плавати під її прапором, заходів, затверджених Комісією; та

(e) стосовно ймовірного порушення, зазначеного у підпункті (d), забезпечити, щоб відповідні заходи примусового характеру було вжито без затримки і щоб адміністративне або судове провадження було порушено відповідно до її законів.

3. Заходи примусового характеру, що їх було вжито, або санкції, які застосовуються відповідно до підпункту 2 (e), мають бути адекватними за суворістю для забезпечення ефективного дотримання заходів, попередження подальших порушень та позбавлення порушників благ, одержаних від незаконної діяльності.

1. Заходи, яких було вжито Договірною стороною - державою порту відповідно до цієї Конвенції, мають повністю враховувати її права та обов’язки відповідно до міжнародного права для сприяння ефективності заходів зі збереження та управління, затверджених Комісією.

2. Кожна Договірна сторона - держава порту повинна здійснювати заходи щодо інспекцій у порту, затверджені Комісією.

3. Жодний пункт у цій статті не завдає шкоди суверенітету Договірної сторони над портами на її території.

1. Як загальне правило, прийняття рішень у межах Комісії здійснюється на підставі консенсусу. У контексті цієї статті термін "консенсус" означає відсутність будь-якого офіційного заперечення, висунутого на момент прийняття рішення.

2. Якщо Голова вважає, що всі зусилля для досягнення консенсусу вичерпано, рішення Комісії, якщо не передбачено інше, мають прийматися двома третинами голосів усіх Договірних сторін, які присутні й голосують "за" чи "проти", за умови, що жодне голосування не буде проведено в разі відсутності кворуму з принаймні двох третин Договірних сторін. Кожна Договірна сторона має один голос.

1. Кожен захід, затверджений Комісією відповідно до пунктів 8 та 9 статті VI, стає обов’язковим до виконання кожною Договірною стороною наступним чином:

(a) Виконавчий секретар протягом п’яти робочих днів після затвердження заходу передає кожній Договірній стороні захід із зазначенням дати передачі для цілей пункту 2; та

(b) відповідно до пункту 2, якщо у заході не зазначено інше, захід стає обов’язковим до виконання кожною Договірною стороною через шістдесят днів після дати передачі.

2. У випадках, коли будь-яка Договірна Сторона висловлює заперечення проти заходу шляхом подання його Виконавчому секретареві протягом шістдесяти днів від дати передачі, зазначеної відповідно до підпункту 1(a), будь-яка інша Договірна сторона може подібним чином висловити заперечення до закінчення додаткового двадцятиденного періоду або протягом п’ятнадцяти днів з дати передачі, зазначеної у повідомленні Договірним сторонам про будь-яке заперечення, висловлене протягом такого додаткового двадцятиденного періоду, залежно від того, що настає пізніше. Після цього захід стає обов’язковим до виконання кожною Договірною стороною, крім будь-якої Сторони, яка подала заперечення. Однак якщо наприкінці такого подовженого періоду чи періодів заперечення були висловлені та підтримані більшістю Договірних сторін, захід не стає обов’язковим до виконання, якщо тільки будь-яка чи всі Договірні сторони не дійдуть згоди щодо зобов’язань виконувати його між собою починаючи з узгодженої дати.

3. Будь-яка Договірна сторона, яка висловила заперечення, може відкликати його у будь-який час, і після цього захід стає для неї обов’язковим до виконання.

4. (a) У будь-який час після закінчення одного року з дати набрання чинності заходом будь-яка Договірна сторона може повідомити Виконавчому секретареві про свій намір не дотримуватись зобов’язань щодо виконання такого заходу, і, якщо таке повідомлення не буде відкликано, захід перестає бути для неї обов’язковим до виконання наприкінці одного року з дати одержання такого повідомлення Виконавчим секретарем.

(b) У будь-який час після того, як захід перестає бути обов’язковим до виконання для Договірної сторони відповідно до підпункту (a), такий захід перестає бути обов’язковим до виконання для будь-якої іншої Договірної сторони з дати одержання Виконавчим секретарем повідомлення про її намір не дотримуватись відповідних зобов’язань.

5. Будь-яка Договірна сторона, яка висунула заперечення проти заходу відповідно до пункту 2 або надіслала повідомлення про свій намір не дотримуватись зобов’язань щодо виконання заходу відповідно до пункту 4, повинна одночасно надати пояснення причин свого рішення. У такому поясненні має вказуватися, чи вважає вона, що захід не відповідає положенням цієї Конвенції або що захід необґрунтовано дискримінує її за своєю формою або суттю. До пояснення також має бути включена заява про заходи, які вона має намір вжити у разі такого заперечення або повідомлення, що включає опис альтернативних заходів, яких вона має намір вжити або вжила для збереження та управління ними згідно з цілями цієї Конвенції.

6. Виконавчий секретар повинен негайно повідомити кожній Договірній стороні про:

(a) одержання чи відкликання будь-якого заперечення відповідно до пункту 2 або 3;

(b) дату, з якої будь-який захід стає обов’язковим до виконання відповідно до пункту 1;

(c) одержання будь-якого повідомлення відповідно до пункту 4; та

(d) кожне пояснення та опис альтернативних заходів, одержаних відповідно до пункту 5.

7. Будь-яка Договірна сторона, яка ініціює процедуру, зазначену у пунктах 2, 4 або 5, може одночасно подати це питання на розгляд ad hoc групі. Додаток II застосовується mutatis mutandis.

8. У випадках, коли Договірна сторона не подасть питання на розгляд ad hoc групі відповідно до пункту 7, Комісія повинна прийняти рішення простою більшістю голосів поштою про те, чи необхідно подати пояснення такої Договірної сторони, зроблене відповідно до пункту 5, на розгляд такої групи. У випадках, коли Комісія вирішить подати питання на розгляд такої групи, Додаток II застосовується mutatis mutandis.

9. У випадках, коли відповідно до пункту 8 Комісія вирішить не подавати питання ad hoc на розгляд ad hoc групи, будь-яка Договірна сторона може вимагати проведення засідання Комісії для розгляду заходу, затвердженого Комісією, та пояснення, наданого відповідно до пункту 5.

10. Ad hoc група, створена відповідно до пункту 7 або 8, повинна переглянути пояснення, зроблене відповідно до пункту 5, та захід, якого воно стосується і надати Комісії рекомендації щодо того:

(a) чи пояснення, надане Договірною стороною відповідно до пункту 5, є належним чином обґрунтованим, і якщо так, то чи повинен такий захід бути відповідним чином змінений чи скасований, а якщо група встановить, що пояснення не є належним чином обґрунтованим, то чи необхідно його підтримувати; та

(b) чи відповідають альтернативні заходи, зазначені у поясненні, зробленому Договірною стороною відповідно до пункту 5, цілям цієї Конвенції, та чи зберігають відповідні права всіх Договірних сторін.

11. Не пізніше ніж через тридцяти днів після закінчення засідання ad hoc групи відповідно до цієї статті, Комісія проводить засідання для розгляду рекомендацій ad hoc групи.

12. Якщо процедури, зазначені у пунктах 7-11, були закінчені, будь-яка Договірна сторона може застосовувати процедуру вирішення спорів, викладену у статті XV.

1. Договірні сторони повинні співпрацювати для запобігання виникненню спорів.

2. У випадку, коли між двома чи більше Договірними сторонами виникає спір стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції, включаючи пояснення, зазначене в пункті 5 статті XIV, будь-які заходи, вжиті Договірною стороною в результаті заперечення, висловленого відповідно до пункту 2 статті XIV, чи будь-яке повідомлення, зроблене відповідно до пункту 4 статті XIV, такі Договірні сторони (далі - Договірні сторони спору) повинні намагатися вирішити спір шляхом проведення переговорів, розслідування, посередництва, укладення мирової угоди, арбітражу, судового вирішення, розгляду ad hoc групи чи за допомогою інших мирних засобів на їхній вибір.

3. У випадку, коли спір стосується тлумачення або застосування заходу, затвердженого Комісією відповідно до пунктів 8 та 9 статті VI, або пов’язаних з ним питань, включаючи пояснення, зазначене в пункті 5 статті XIV, будь-які заходи, вжиті Договірною стороною спору в результаті заперечення, висловленого відповідно до пункту 2 статті XIV, або повідомлення, зроблене відповідно до пункту 4 статті XIV, Договірні сторони спору можуть подати спір на розгляд ad hoc групи відповідно до Додатка II, рішення якої не обов’язкові для виконання.

4. У випадках, коли спір було подано на розгляд ad hoc групи, ad hoc група повинна якомога швидше провести наради з Договірними сторонами спору з метою негайного вирішення цього спору. Ad hoc група повинна надати звіт Договірним сторонам спору та через Виконавчого секретаря іншим Договірним сторонам. Звіт повинен включати будь-які рекомендації, які ad hoc група вважає доречними для вирішення спору.

5. У випадках, коли Договірні сторони спору приймуть рекомендації ad hoc групи, вони повинні протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання звіту ad hoc групи повідомити всім іншим Договірним сторонам через Виконавчого секретаря про заходи, які вони мають намір вжити для виконання таких рекомендацій. Після цього рекомендації ad hoc групи можуть бути подані на розгляд Комісії згідно з її відповідними процедурами.

6. У випадках, коли спір не було вирішено за допомогою рекомендацій ad hoc групи, будь-яка з Договірних сторін спору може подати його на обов’язковий розгляд, у результаті якого приймаються обов’язкові до виконання рішення відповідно до Розділу 2 Частини XV Конвенції 1982 року або Частини VIII Угоди 1995 року.

7. У випадках, коли Договірні сторони спору домовилися подати спір на розгляд ad hoc групи, вони можуть одночасно домовитися про тимчасове застосування відповідного заходу, затвердженого Комісією, до представлення звіту ad hoc групи, якщо вони не вирішили спір в інший спосіб.

8. У випадках, коли Договірні сторони спору, для вирішення їхнього спору не можуть дійти згоди у будь-який мирний спосіб, зазначений у пункті 2, або не здатні досягти згоди в інший спосіб, спір на запит однієї зі Сторін має бути поданий на обов’язковий розгляд, у результаті якого приймаються обов’язкові до виконання рішення відповідно до Частини XV Розділу 2 Конвенції 1982 року або Частини VIII Угоди 1995 року.