ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статті 57(2), 66 і 100a,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (- 1),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (- 2),

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 189b Договору (- 3),

(1) Оскільки цілі Співтовариства, встановлені в Договорі, включають створення дедалі ближчого союзу народів Європи та забезпечення економічного і соціального прогресу шляхом усунення бар’єрів, що їх розділяють;

(2) Оскільки транскордонне надання послуг мовлення та послуг інформаційного суспільства може сприяти ефективній реалізації свободи вияву поглядів як фундаментального права на індивідуальному рівні та досягненню встановлених у Договорі цілей на колективному рівні;

(3) Оскільки Договір передбачає вільний рух усіх послуг, які зазвичай надають за винагороду; оскільки це право, застосоване до послуг мовлення та послуг інформаційного суспільства, є конкретним відображенням у праві Співтовариства більш загального принципу, а саме свободи вияву поглядів, закріпленої у статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини та фундаментальних свобод; оскільки в зазначеній статті чітко визнано право громадян отримувати і поширювати інформацію незалежно від кордонів та оскільки будь-яке обмеження такого права має належним чином враховувати інші законні інтереси, що заслуговують на правовий захист;

(4) Оскільки Комісія провела широкі консультації на основі Зеленої книги "Правовий захист зашифрованих послуг на внутрішньому ринку"; оскільки результати таких консультацій підтвердили необхідність ухвалення правового інструменту Співтовариства для забезпечення правового захисту всіх послуг, винагорода за які залежить від умовного доступу;

(5) Оскільки у своїй Резолюції від 13 травня 1997 року щодо Зеленої книги (- 4) Європейський Парламент закликав Комісію подати пропозицію щодо директиви, яка охоплює всі кодовані послуги, в рамках яких кодування використовують для забезпечення оплати, і погодився, що вона має включати послуги інформаційного суспільства, які надають на відстані за допомогою електронних засобів і на індивідуальний запит одержувача послуги, а також послуги мовлення;

(6) Оскільки можливості, що їх пропонують цифрові технології, створюють потенціал для розширення вибору споживача і сприяють культурному плюралізму шляхом розширення спектру послуг у розумінні статей 59 і 60 Договору; оскільки життєздатність таких послуг часто залежить від використання умовного доступу для отримання винагороди надавачем послуг; оскільки для забезпечення економічної життєздатності таких послуг необхідно забезпечити правовий захист надавачів послуг від заборонених пристроїв надання доступу до таких послуг на безоплатній основі;

(7) Оскільки важливість цього питання було визнано в Повідомленні Комісії "Європейська ініціатива у сфері електронної комерції";

(8) Оскільки відповідно до статті 7a Договору внутрішній ринок має бути простором без внутрішніх кордонів, у якому забезпечено вільний рух товарів та послуг; оскільки стаття 128(4) Договору вимагає від Співтовариства враховувати культурні аспекти у своїх діях згідно з іншими положеннями Договору; оскільки відповідно до статті 130(3) Договору Співтовариство має своїми політиками і діяльністю сприяти створенню умов, необхідних для забезпечення конкурентоспроможності його промисловості;

(9) Оскільки ця Директива не обмежує можливі майбутні положення Співтовариства або національні положення, орієнтовані на забезпечення того, щоб низка послуг мовлення, визнаних послугами суспільного інтересу, не базувалися на умовному доступі;

(10) Оскільки ця Директива не обмежує культурні аспекти будь-яких подальших дій Співтовариства, що стосуються нових послуг;

(11) Оскільки розбіжності між національними правилами, що стосуються правового захисту послуг умовного доступу або послуг, що базуються на умовному доступі, можуть створювати перешкоди для вільного руху товарів і послуг;

(12) Оскільки застосування Договору недостатньо для усунення таких перешкод на внутрішньому ринку; оскільки такі перешкоди слід усунути шляхом забезпечення еквівалентного рівня захисту в усіх державах-членах; оскільки це передбачає наближення національних правил, що стосуються комерційної діяльності, пов’язаної із забороненими пристроями;

(13) Оскільки гарантувати забезпечення державами-членами належного правового захисту від розміщення на ринку з метою отримання прямої або непрямої фінансової вигоди заборонених пристроїв, що уможливлюють або полегшують несанкціонований обхід будь-яких технологічних заходів, призначених для захисту платежів за законно надані послуги;

(14) Оскільки комерційна діяльність, пов’язана із забороненими пристроями, включає комерційні повідомлення, що охоплюють всі форми реклами, прямий маркетинг, спонсорство, маркетингові акції та зв’язки з громадськістю, що просувають такі продукти і послуги;

(15) Оскільки така комерційна діяльність завдає шкоди споживачам, яких вводять в оману щодо походження заборонених пристроїв; оскільки для боротьби з цим видом шахрайства необхідний високий рівень захисту прав споживачів; оскільки відповідно до статті 129a(l) Договору Співтовариство має сприяти досягненню високого рівня захисту прав споживачів за допомогою інструментів, ухвалених ним згідно зі статтею 100a Договору;

(16) Оскільки правові рамки для створення єдиного аудіовізуального простору, встановлені в Директиві Ради 89/552/ЄЕС від 03 жовтня 1989 року про координацію певних положень, встановлених законами, підзаконними нормативно-правовими або адміністративними актами в державах-членах стосовно здійснення телевізійного мовлення (- 5), слід доповнити покликанням на технології умовного доступу, встановлені в цій Директиві, щоб, зокрема, забезпечити однакове ставлення до надавачів транскордонних послуг мовлення, незалежно від місця їхнього осідку;

(17) Оскільки відповідно до Резолюції Ради від 29 червня 1995 року про ефективне однакове застосування права Співтовариства та про санкції за порушення права Співтовариства на внутрішньому ринку (- 6) держави-члени зобов’язані вживати заходів для забезпечення належного застосування права Співтовариства з такою самою ефективністю та ретельністю, як і національного законодавства;

(18) Оскільки відповідно до статті 5 Договору держави-члени зобов’язані вживати всіх необхідних заходів, щоб гарантувати застосування та ефективність права Співтовариства, зокрема шляхом забезпечення того, щоб обрані санкції були ефективними, стримувальними і пропорційними, а засоби правового захисту - належними;

(19) Оскільки відповідно до принципу пропорційності, визначеного в третьому параграфі статті 3b Договору , наближення законів, підзаконних нормативно-правових актів та адміністративних положень держав-членів має обмежуватися тим, що є необхідним для досягнення цілей внутрішнього ринку;

(20) Оскільки розповсюдження заборонених пристроїв включає в себе передання будь-яким способом і введення в обіг таких пристроїв на ринку в межах або за межами Співтовариства;