ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 168 та 194,

Беручи до уваги Директиву Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/944 від 05 червня 2019 року про спільні правила для внутрішнього ринку електроенергії та про внесення змін до Директиви 2012/27/ЄС (- 1) (далі - нова редакція Директиви про електроенергію), зокрема її статтю 29,

Оскільки:

(1) Енергетична бідність - це ситуація, у якій домогосподарства не можуть отримати доступ до основних енергетичних послуг. З огляду на те, що у 2018 році 34 млн європейців не могли дозволити собі підтримувати достатній рівень тепла в житлі (- 2), енергетична бідність є серйозним викликом для ЄС.

(2) Як було визнано учасниками законодавчого процесу, достатній рівень тепла, прохолоди, освітлення та енергії для живлення приладів є основними послугами, які лежать в основі достойного рівня життя та здоров’я. Доступ до енергетичних послуг має важливе значення для соціальної інклюзії. Таким чином, подолання енергетичної бідності може принести багато вигід, включно зі зниженням витрат на охорону здоров’я, зниженням рівня забруднення повітря (шляхом заміни джерел обігріву, які не придатні для цієї мети), підвищенням комфорту та добробуту та оптимізацією бюджетів домогосподарств. Разом такі вигоди безпосередньо стимулюватимуть економічне зростання та добробут у Європейському Союзі.

(3) Європейська опора соціальних прав, спільно проголошена Європейським Парламентом, Радою та Комісією 17 листопада 2017 року, відносить енергію до основних послуг, право на доступ до яких має кожна людина. Підтримка доступу до таких послуг повинна бути доступною для тих, хто цього потребує (- 3).

(4) Справедливий перехід до кліматично нейтрального Союзу до 2050 року є ключовим для Європейського зеленого курсу, запропонованого Комісією у грудні 2019 року (- 4). Основним елементом Зеленого курсу є "Хвиля реконструкції" (- 5) - масштабна ініціатива, спрямована на стимулювання структурної реконструкції приватних і громадських будівель для скорочення викидів, стимулювання відновлення та подолання енергетичної бідності. Така структурна реконструкція повинна допомогти стимулювати зусилля ЄС у сфері пом’якшення наслідків зміни клімату. У зв’язку із цим надзвичайно важливим вважається спільне ухвалення "Хвилі реконструкції" та цієї Рекомендації для взаємного посилення необхідності подолання енергетичної бідності та вирішення проблеми з будівлями з найгіршими показниками енергоефективності.

(5) Енергетична бідність - ключове поняття, консолідоване в законодавчому пакеті "Чиста енергія для всіх європейців", покликаному сприяти справедливому енергетичному переходу. Згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1999 (- 6) (далі - Регламент про управління) і новою редакцією Директиви про електроенергію, Комісія зобов’язана надати індикативні настанови щодо належних показників для вимірювання енергетичної бідності (- 7) та визначення терміну "значна кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності" (- 8). Стандартного визначення енергетичної бідності не існує, тому державам-членам залишається самим розробити власні критерії згідно з їхніми національними умовами. Однак у нещодавно ухваленому законодавчому пакеті наведені корисні загальні принципи та висновки щодо можливих причин і наслідків енергетичної бідності. У ньому також наголошується важливість політик для вирішення проблеми, особливо політик, пов’язаних із національними планами з енергетики та клімату (НПЕК) і довгостроковими стратегіями реконструкції (ДССР) (- 9).

(6) У своїх національних планах з енергетики та клімату держави-члени повинні оцінити кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності. Якщо держава-член виявить значну кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності, вона повинна включити у свій план національну ціль, а також політики та заходи для зниження енергетичної бідності. На основі п’ятого звіту про стан Енергетичного Союзу Комісія опублікувала робочі документи персоналу для кожної держави-члена, які містять окремі оцінки кожного остаточного національного плану з енергетики та клімату. Такі робочі документи персоналу також оцінюють, як в остаточних планах враховані рекомендації Комісії від 2019 року, у тому числі щодо енергетичної бідності, і містять настанови щодо виконання національних планів з енергетики та клімату.

(7) Нова редакція Директиви про електроенергію вимагає від держав-членів вжити належних заходів для подолання енергетичної бідності в разі її виявлення, у тому числі заходів, які стосуються ширшого контексту бідності. Держави-члени також зобов’язані захистити вразливих споживачів, зокрема, у віддалених районах. Подібні положення також містяться в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС (- 10).

(8) Новацією нових законодавчих рамок є те, що вони вимагають визначення кількості домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності. У статті 29 нової редакції Директиви про електроенергію згадується зобов’язання держав-членів оцінити кількість домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності, і вказується, що вони повинні встановити та опублікувати критерії, які лежать в основі такого оцінювання. За наявності значної кількості таких домогосподарств держави-члени повинні включити до їхніх національних планів з енергетики та клімату індикативну ціль зниження енергетичної бідності, передбачити строки та визначити відповідні політики. Потім вони зобов’язані звітувати перед Комісією, згідно з Регламентом про управління, про будь-який прогрес, який вони здійснили в досягненні цілі зниження кількості домогосподарств, що перебувають у стані енергетичної бідності.

(9) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС про енергоефективність (- 11), зі змінами, внесеними Директивою Європейського Парламенту і Ради 2018/2002 (- 12), вимагає, щоб держави-члени враховували необхідність зниження енергетичної бідності в контексті їхніх зобов’язань щодо енергоефективності. У статті 7(11) вимагається, щоб, наскільки це доцільно, частка заходів з енергоефективності в якості пріоритету була спрямована на вразливі домогосподарства, включно з домогосподарствами, які страждають від енергетичної бідності (- 13). Подібні зобов’язання також передбачені в Регламенті про управління.

(10) Згідно з переглянутою редакцією Директиви (ЄС) 2018/844 про енергетичні характеристики будівель, держави-члени повинні визначити відповідні національні заходи для сприяння зниженню енергетичної бідності в рамках їхніх довгострокових стратегій реконструкції для підтримки реконструкції національного фонду житлових і нежитлових будівель (- 14).

(11) Законодавчі рамки ЄС також містять гарантії, щоб забезпечити, що заходи, вжиті для подолання енергетичної бідності, не перешкоджатимуть відкриттю або функціонуванню ринку. Безперебійне функціонування роздрібних ринків має надзвичайно важливе значення для справедливого переходу. Такі гарантії закріплені у статті 28 нової редакції Директиви про електроенергію, а їх реалізація, в основному, визначена у статті 5(5) зазначеної Директиви.

(12) Стаття 27 нової редакції Директиви про електроенергію зміцнює зазначений принцип, вимагаючи від держав-членів забезпечити, щоб усі побутові споживачі та, якщо держави-члени вважають це доцільним, малі підприємства користувалися універсальною послугою, тобто правом на постачання електроенергії встановленої якості на їхній території за обґрунтованими, легко та чітко порівнянними, прозорими та недискримінаційними цінами. Щоб забезпечити надання універсальної послуги, держави-члени можуть призначити постачальника "останньої надії".

(13) Як узагальнюється в пункті преамбули 59 нової редакції Директиви про електроенергію, енергетична бідність виникає внаслідок поєднання низького рівня доходу, високих витрат на енергоресурси та низької енергоефективності житла. Проблему складно вирішити через вплив волатильності ринкових цін на енергоресурси та низької енергоефективності, особливо в розрізі енергетичних характеристик будівель, у поєднанні із широким спектром соціально-економічних факторів, пов’язаних із загальною бідністю та проблемами, які виникають із систем володіння житлом.

(14) У 2018 році 6,8% осіб, які проживають у приватних домогосподарствах на території ЄС (30,3 млн осіб (- 15)), були не в змозі оплатити рахунки за комунальні послуги, у тому числі рахунки за енергію, і тому перебували під загрозою відключення від постачання. Водночас 7,3% населення ЄС (37,4 млн осіб) мали некомфортну кімнатну температуру в житлі.

(15) Криза, пов’язана з COVID-19, підкреслила нагальність подолання енергетичної бідності, якщо ми збираємося створити соціальну Європу, яка дбає про потреби всіх її жителів. Рівень енергетичної бідності в державах-членах залишатиметься у центрі уваги, оскільки все більше європейців можуть зіткнутися з труднощами в отриманні доступу до основних енергетичних послуг, зокрема, через зростання безробіття. У цьому контексті надзвичайно важливо досягти цільових етапів Європейського зеленого курсу, незважаючи на поточні безпрецедентні економічні потрясіння в Європі.

(16) Пакет відновлення "Нове покоління ЄС" (- 16) був представлений для "спрямування та будівництва більш сталої, стійкої та справедливої Європи для наступного покоління". Плани відновлення Європи повинні ґрунтуватися на принципах екологічної сталості, солідарності, згуртування та конвергенції, а також на твердому намірі не залишити осторонь жодні держави-члени, регіони або осіб. У пакеті "Наступне покоління ЄС" підтверджується роль "Хвилі реконструкції" як основного фактора зеленого відновлення.

(17) Національні довгострокові стратегії реконструкції та інші інструменти, призначені для досягнення цільових показників енергоефективності на 2030 рік та 2050 рік, повинні бути спрямовані на захист енергетично бідних домогосподарств та розширення можливостей вразливих енергоспоживачів, допомагаючи людям заощаджувати гроші на рахунках за енергію, забезпечуючи більш здорові умови життя та знижуючи енергетичну бідність.

(18) Визначення домогосподарств, які найбільше потребують захисту, і житла, яке найбільше потребує реконструкції, допомагає спрямовувати та краще управляти публічними інтервенціями, забезпечуючи практичні результати для споживачів, підвищуючи енергоефективність і мінімізуючи будь-яке викривлення функціонування внутрішнього енергетичного ринку.

(19) Шляхом надання цієї Рекомендації та настанов Комісії щодо енергетичної бідності для держав-членів у супровідному робочому документі персоналу Комісія виконує зазначене вище зобов’язання і допомагає державам-членам із транспозицією нових положень про енергетичну бідність. Комісія також надає інформацію про нові належні практики (- 17).

(20) Основною проблемою будь-якого визначення є отримання надійних числових даних. На рівні ЄС був розроблений набір статистичних показників, які вимірюють потенційні фактори енергетичної бідності та її наслідки. Це агреговані показники. Оскільки енергетична бідність є багатовимірним явищем, жоден єдиний показник не може повністю відобразити всі її аспекти.

(21) Агреговані показники були розроблені на рівні ЄС і визначені в додатку до цієї Рекомендації. Розроблені Службою статистики Європейського Союзу (далі - ЄВРОСТАТ) і Європейською обсерваторією енергетичної бідності (EPOV) і отримані з гармонізованих наборів даних ЄС, такі показники дають змогу здійснювати моніторинг ситуації на рівні Союзу та визначати національні особливості, а також стимулювати ефективніше взаємне навчання та обміни найкращими практиками. Національні показники можуть допомогти доповнити такі показники та вдосконалити визначення енергетичної бідності, у відповідних випадках.

(22) Це вимагає тісної співпраці між відповідними компетентними органами та, зокрема, для належної координації зусиль на регіональному та місцевому рівнях, щоб будь-який аналіз на основі показників на рівні ЄС або національному рівні був аргументований і доповнений згідно з висхідним підходом. Регіональні та місцеві органи мають усі можливості для визначення ключових фінансових і соціальних викликів, з якими стикаються домогосподарства, що перебувають у стані енергетичної бідності, і відігравання важливої ролі в розробленні та впровадженні зеленого переходу, який є справедливим, інклюзивним і сталим для всіх у Європі.

(23) Комісія надалі підтримуватиме обмін належними практиками між державами-членами, як у співпраці з Комітетом соціального захисту, так і за допомогою інших способів. Програми фінансування ЄС, у тому числі політика згуртування, інструмент технічної підтримки та інші форми підтримки можуть бути мобілізовані для вирішення проблем, виявлених через канали, які включають платформи, надані Європейською обсерваторією енергетичної бідності та ініціативою "Угода мерів".

(24) У четвертому звіті Європейської Комісії про ціни та витрати на енергоресурси також розглядаються конкретні обставини людей, які живуть у стані енергетичної бідності, і вразливих споживачів (- 18). Комісія також звертатиме особливу увагу на те, як держави-члени імплементують статтю 5 нової редакції Директиви про електроенергію, що дозволяє публічні інтервенції у сфері встановлення цін на постачання електроенергії енергетично бідним споживачам або особам, які проживають у вразливих домогосподарствах.