- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Конвенція
01990A0436 - UA - 14.12.2014 - 001.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.
(До
Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
КОНВЕНЦІЯ
про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків асоційованих підприємств
(90/463/ЄЕС)
(OB L 225, 20.08.1990, с. 10)
Зі змінами, внесеними:
|
Офіційний вісник |
№ |
сторінка |
дата |
КОНВЕНЦІЄЮ про приєднання Республіки Австрія, Республіки Фінляндія та Королівства Швеція до Конвенції про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків асоційованих підприємств (96/C 26/01) |
C 26 |
1 |
31.01.1996 |
ПРОТОКОЛОМ про внесення змін до Конвенції від 23 липня 1990 року про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків асоційованих підприємств (1999/C 202/01) |
C 202 |
1 |
16.07.1999 |
КОНВЕНЦІЄЮ ПРО ПРИЄДНАННЯ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, РЕСПУБЛІКИ ЕСТОНІЯ, РЕСПУБЛІКИ КІПР, РЕСПУБЛІКИ ЛАТВІЯ, ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, УГОРСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, РЕСПУБЛІКИ МАЛЬТА, РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА, РЕСПУБЛІКИ СЛОВЕНІЯ ТА СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ДО КОНВЕНЦІЇ ПРО УСУНЕННЯ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З КОРИГУВАННЯМ ПРИБУТКІВ АСОЦІЙОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ (2005/C 160/01) |
C 160 |
1 |
30.06.2005 |
РІШЕННЯМ РАДИ 2008/492/ЄС від 23 червня 2008 року |
L 174 |
1 |
03.07.2008 |
РІШЕННЯМ РАДИ 2014/899/ЄС від 09 грудня 2014 року |
L 358 |
19 |
13.12.2014 |
КОНВЕНЦІЯ
про усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків асоційованих підприємств (90/463/ЄЕС)
БАЖАЮЧИ ввести в дію
статтю 220 зазначеного Договору, згідно з якою вони зобов’язалися розпочати між собою переговори, що гарантувати своїм громадянам усунення подвійного оподаткування,
БЕРУЧИ ДО УВАГИ важливість усунення подвійного оподаткування у зв’язку з коригуванням прибутків асоційованих підприємств,
ВИРІШИЛИ укласти цю Конвенцію і з цією метою призначили у якості Повноважних представників:
ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ КОРОЛЯ БЕЛЬГІЙЦІВ:
Philippe de SCHOUTHEETE de TERVARENT,
Надзвичайного та повноважного посла;
ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ КОРОЛЕВИ ДАНІЇ:
Niels HELVEG PETERSEN,
Міністра економічних відносин;
ПРЕЗИДЕНТА ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА:
Theo WAIGEL,
Федерального міністра фінансів;
Надзвичайного та повноважного посла;
ПРЕЗИДЕНТА ГРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ:
Ioannis PALAIOKRASSAS,
Міністра фінансів;
ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ КОРОЛЯ ІСПАНІЇ:
Міністра економічних відносин та фінансів;
ПРЕЗИДЕНТА ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ:
Jean VIDAL,
Надзвичайного та повноважного посла;
ПРЕЗИДЕНТА ІРЛАНДІЇ:
Albert REYNOLDS,
Міністра фінансів;
ПРЕЗИДЕНТА ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ:
Stefano DE LUCA,
Державного секретаря фінансів;
ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ ВИСОКОСТІ ВЕЛИКОГО ГЕРЦОГА ЛЮКСЕМБУРГУ:
Jean-Claude JUNCKER,
Міністра з питань бюджету, Міністра фінансів, Міністра праці;
ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ КОРОЛЕВИ НІДЕРЛАНДІВ:
P.C. NIEMAN,
Надзвичайного та повноважного посла;
ПРЕЗИДЕНТА ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ:
Miguel BELEZA,
Міністра фінансів;
ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ КОРОЛЕВИ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ІРЛАНДІЇ:
David H.A. HANNAY KCMG,
Надзвичайного та повноважного посла;
ЯКІ, зустрівшись у Раді та взаємно представивши свої повноваження, визнані оформленими в належному порядку та в належній формі,
ДОМОВИЛИСЬ ПРО ТАКЕ:
ГЛАВА I
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОНВЕНЦІЇ
Стаття 1.
1. Ця Конвенція застосовується у випадках, коли для цілей оподаткування прибутки, включені до прибутків підприємства однієї Договірної Держави, також включаються або можуть бути включені до прибутків підприємства іншої Договірної Держави у зв’язку з недотриманням принципів, визначених у статті 4, які застосовуються прямо або у відповідних положеннях права відповідної Держави.
2. Для цілей цієї Конвенції постійне представництво підприємства Договірної Держави, розташоване на території іншої Договірної Держави, вважається підприємством Держави, у якій воно розташоване.
3. Параграф 1 також застосовується, коли будь-яке з відповідних підприємств, замість прибутків, понесло збитки.
Стаття 2.
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи.
2. Наявні податки, до яких застосовується ця Конвенція, зокрема, включають:
(i) у Бельгії:
(ii) у Болгарії:
(a) данък върху доходите на физическите лица
(b) корпоративен данък
(iii) у Чеській Республіці:
(iv) у Данії:
(a) indkomstskat til staten
(b) den kommunale indkomstskat
(c) den amtskommunale indkomstskat
(v) у Німеччині:
(a) Einkommensteuer
(c) Gewerbesteuer, якщо цей податок ґрунтується на прибутках від торгівлі
(vi) в Естонії:
(a) tulumaks
(vii) в Ірландії:
(viii) у Греції:
(ix) в Іспанії:
(b) Impuesto sobre Sociedades
(c) Impuesto sobre la Renta de no Residentes
(x) у Франції:
(xi) у Хорватії:
(a) porez na dohodak
(b) porez na dobit
(xii) в Італії:
(a) imposta sul reddito delle persone fisiche
(xiii) на Кіпрі:
(xiv) у Латвії:
(xv) у Литві:
mokestis
(b) Pelno mokestis
(xvi) у Люксембурзі:
(xvii) в Угорщині:
(xviii) на Мальті:
(a) taxxa fuq l-income
(xix) у Нідерландах:
(a) inkomstenbelasting
(b) vennootschapsbelasting
(xx) в Австрії:
(a) Einkommensteuer
(xxi) у Польщі:
(xxii) у Португалії:
(a) imposto sobre o rendimento das pessoas singulares
(b) imposto sobre o rendimento das pessoas coletivas
sobre o imposto sobre o rendimento das pessoas coletivas
(xxiii) у Румунії:
(a) impozitul pe venit
(b) impozitul pe profit
(xxiv) у Словенії:
(a) dohodnina
pravnih oseb
(xxv) у Словаччині:
(xxvi) у Фінляндії:
(a) valtion tuloverot/de statliga inkomstskatterna
samfund
(c) kunnallisvero/kommunalskatten
(d) kirkollisvero/kyrkoskatten
(xxvii) у Швеції:
(a) statlig inkomstskatt
(b) kupongskatt
(c) kommunal inkomstskatt
(xxviii) у Сполученому Королівстві:
(a) Income Tax
(b) Corporation Tax.
3. Конвенція також застосовується до будь-яких ідентичних або подібних податків, які встановлюються після дати її підписання на додаток до або замість наявних податків. Компетентні органи Договірних Держав повинні повідомляти один одному про будь-які зміни, внесені до відповідного національного законодавства.
ГЛАВА II
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Секція I
Терміни та означення
Стаття 3.
1. Для цілей цієї Конвенції: "компетентний орган" означає:
- у Бельгії:
або офіційного представника,
Le ministre des finances або офіційного представника,
- у Болгарії:
Министъра на финансите або офіційного представника,
- у Чеській Республіці:
або офіційного представника,
- у Данії:
Skatteministeren або офіційного представника,
- у Німеччині:
Der Bundesminister der Finanzen або офіційного представника,
- в Естонії:
Rahandusminister або офіційного представника,
- в Ірландії:
The Revenue Commissioners або офіційного представника,
- у Греції:
або офіційного представника,
- в Іспанії:
y Hacienda або офіційного представника,
- у Франції:
du budget або офіційного представника,
- у Хорватії:
Ministar financija або офіційного представника,
- в Італії:
Il Capo del Dipartimento per le Politiche Fiscali або офіційного представника,
- на Кіпрі:
або офіційного представника,
- у Латвії:
dienests
- у Литві:
ministras або офіційного представника,
- у Люксембурзі:
Le ministre des finances або офіційного представника,
- в Угорщині:
або офіційного представника,
- на Мальті:
або офіційного представника,
- у Нідерландах:
або офіційного представника,
- в Австрії:
Finanzen або офіційного представника,
- у Польщі:
або офіційного представника,
- у Португалії:
або офіційного представника,
- у Румунії:
або офіційного представника,
- у Словенії:
Minister za finance або офіційного представника,
- у Словаччині:
або офіційного представника,
- у Фінляндії:
або офіційного представника,
Finansministeriet або офіційного представника,
- у Швеції:
Finansministern або офіційного представника,
- у Сполученому Королівстві:
The Commissioners of Inland Revenue або офіційного представника.
2. Будь-який термін, який не означений у цій Конвенції, якщо тільки того не вимагає контекст, має значення, присвоєне йому згідно з конвенцією про усунення подвійного оподаткування між відповідними Державами.
Секція II
Принципи, які застосовуються до коригування прибутків асоційованих підприємств і віднесення прибутків до постійних представництв
Стаття 4.
При застосуванні цієї Конвенції повинні бути дотримані такі принципи:
1. Якщо:
(a) підприємство Договірної Держави бере безпосередню або опосередковану участь в управлінні, контролі або в капіталі підприємства іншої Договірної Держави,
або
(a) ті самі особи беруть безпосередню або опосередковану участь в управлінні, контролі або в капіталі підприємства однієї Договірної Держави та підприємства іншої Договірної Держави,
і в будь-якому випадку між двома підприємствами створені або встановлені умови їхніх комерційних або фінансових відносин, які відрізняються від умов, які були би створені між незалежними підприємствами, будь-які прибутки, які, за відсутності таких умов, були би нараховані одному з підприємств, але не були нараховані внаслідок таких умов, можуть бути включені до прибутків такого підприємства та підлягають відповідному оподаткуванню.
2. Якщо підприємство Договірної Держави здійснює діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, до такого постійного представництва відносять прибутки, які воно могло би отримати, якби воно було окремим і самостійним підприємством, що здійснює ту саму або подібну діяльність на тих самих або подібних умовах і діє повністю незалежно у відносинах із підприємством, постійним представництвом якого воно є.
Стаття 5.
Якщо Договірна Держава має намір здійснити коригування прибутків підприємства згідно з принципами, визначеними у статті 4, вона повинна своєчасно повідомити відповідне підприємство про заплановані дії та дати йому можливість повідомити інше підприємство, щоб, у свою чергу, дати можливість іншому підприємству повідомити іншу Договірну Державу.
Однак Договірній Державі, яка надає таку інформацію, не перешкоджають здійснювати пропоноване коригування.
Якщо після надання такої інформації обидва підприємства та інша Договірна Держава погоджуються на коригування, статті 6 і 7 не застосовуються.
Секція 3
Процедура взаємного узгодження та арбітражна процедура
Стаття 6.
1. Якщо, на думку підприємства, у будь-якому випадку, до якого застосовується ця Конвенція, не були дотримані принципи, визначені у статті 4, воно може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених у національному праві Договірних Держав, подати справу на розгляд компетентного органу Договірної Держави, підприємством якої воно є або в якій розташоване його постійне представництво. Справа повинна бути подана протягом трьох років з моменту першого повідомлення про дії, що призведуть або можуть призвести до подвійного оподаткування у розумінні статті 1.
Підприємство повинне одночасно повідомити компетентний орган, чи справа може стосуватися інших Договірних Держав. У свою чергу, компетентний орган повинен невідкладно повідомити компетентні органи таких інших Договірних Держав.
2. Якщо, на його думку, скарга є належним чином обґрунтованою, і якщо він сам не може знайти задовільне рішення, компетентний орган повинен докласти зусиль для вирішення справи за взаємною згодою з компетентним органом будь-якої іншої відповідної Договірної Держави з метою усунення подвійного оподаткування на основі принципів, визначених у статті 4. Будь-яка досягнута взаємна згода повинна бути реалізована незалежно від будь-яких строків, передбачених національним законодавством відповідних Договірних Держав.
................Перейти до повного тексту