1. Цей Регламент встановлює адміністративні та технічні вимоги до затвердження типів усіх нових транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів, зазначених у статті 2(1).

Цей Регламент не застосовується до затвердження окремих транспортних засобів. Утім, держави-члени, які здійснюють таке окреме затвердження, повинні визнавати будь-які затвердження типу транспортних засобів, компонентів та окремих технічних вузлів, здійснені згідно з цим Регламентом замість відповідних національних положень.

2. Цей Регламент встановлює вимоги до ринкового нагляду щодо транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів, які підлягають затвердженню відповідно до цього Регламенту. Цей Регламент також встановлює вимоги до ринкового нагляду щодо складових частин та обладнання для таких транспортних засобів.

3. Цей Регламент не обмежує застосування законодавства про безпеку дорожнього руху.

1. Цей Регламент застосовується до всіх сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, як описано в статті 4, розроблення та конструювання яких здійснюють в один або більш ніж один етап, до систем, компонентів та окремих технічних вузлів, а також складових частин та обладнання, розроблених та сконструйованих для таких транспортних засобів.

Зокрема, цей Регламент застосовується до таких транспортних засобів:

(a) трактори (категорії T і C);

(b) причепи (категорія R); та

(c) змінні причіпні машини (категорія S).

2. Цей Регламент не застосовується до змінного обладнання, яке повністю піднімається над землею або яке не може переміщуватися на шарнірному з’єднанні навколо вертикальної осі, коли транспортний засіб, до якого воно прикріплене, використовується на дорозі.

3. Для перелічених нижче транспортних засобів виробник може вибирати, чи подавати заявку на затвердження згідно з цим Регламентом, чи забезпечити відповідність належним національним вимогам:

(a) причепи (категорія R) та змінні причіпні машини (категорії S);

(b) гусеничні трактори (категорія C);

(c) колісні трактори спеціального призначення (категорії T4.1 і T4.2).

Для цілей цього Регламенту та актів, перелік яких подано в додатку I, якщо інше не зазначено в цьому Регламенті та згаданому додатку, застосовуються такі терміни та означення:

(1) "затвердження типу" означає процедуру, відповідно до якої орган затвердження засвідчує, що певний тип транспортних засобів, система, компонент або окремий технічний вузол відповідає відповідним адміністративним положенням та технічним вимогам;

(2) "затвердження типу цілого транспортного засобу" означає затвердження типу, яким орган затвердження засвідчує, що тип незавершеного, поетапно завершеного або завершеного транспортного засобу відповідає відповідним адміністративним положенням та технічним вимогам;

(3) "затвердження типу системи" означає затвердження типу, яким орган затвердження засвідчує, що система, вбудована в транспортний засіб конкретного типу, відповідає відповідним адміністративним положенням та технічним вимогам;

(4) "затвердження типу компонента" означає затвердження типу, яким орган затвердження засвідчує, що компонент, незалежно від транспортного засобу, відповідає відповідним адміністративним положенням та технічним вимогам;

(5) "затвердження типу окремого технічного вузла" означає затвердження типу, яким орган затвердження засвідчує, що окремий технічний вузол відповідає відповідним адміністративним положенням та технічним вимогам стосовно одного або більш ніж одного конкретного типу транспортних засобів;

(6) "національне затвердження типу" означає встановлену національним правом держави-члена процедуру затвердження типу, яке є дійсною лише на території відповідної держави-члена;

(7) "затвердження типу ЄС" означає процедуру, відповідно до якої орган затвердження засвідчує, що певний тип транспортних засобів, система, компонент або окремий технічний вузол відповідає відповідним адміністративним положенням та технічним вимогам цього Регламенту;

(8) "трактор" означає будь-яке моторизований колісний або гусеничний сільськогосподарський або лісогосподарський транспортний засіб, який має щонайменше дві осі та максимальну конструктивну швидкість щонайменше 6 км/год, основна функція якого полягає в тяговій потужності та який був спеціально розроблений, щоб тягнути, штовхати, переміщати або приводити в дію певні змінні причіпні машини, розроблені для виконання сільськогосподарських і лісогосподарських робіт або для буксирування сільськогосподарських або лісогосподарських причепів чи обладнання; його може бути адаптовано для перевезення вантажів у контексті сільськогосподарських або лісогосподарських робіт та/або обладнано одним або більш ніж одним пасажирським сидінням;

(9) "причіп" означає будь-який сільськогосподарський або лісогосподарський транспортний засіб, призначений передусім для буксирування трактором та призначений передусім для перевезення вантажів, і коли відношення технічно допустимої максимальної спорядженої маси до неспорядженої маси такого транспортного засобу дорівнює 3,0 або більше;

(10) "змінна причіпна машина" означає будь-який транспортний засіб, який використовують у сільському або лісному господарстві, та який розроблений для буксирування трактором, змінення його функцій або додання нових функцій, до складу якого на постійній основі входить інструмент, або який розроблений для оброблення матеріалів, який може мати вантажну платформу, розроблену та сконструйовану для приймання будь-яких інструментів і приладів, потрібних для зазначених цілей, та тимчасового зберігання будь-яких матеріалів, вироблених або потрібних під час роботи, і коли відношення технічно допустимої максимальної спорядженої маси до неспорядженої маси такого транспортного засобу менше ніж 3,0;

(11) "транспортний засіб" означає будь-який трактор, причіп або змінні причіпні машини, означені в пунктах 8, 9 і 10;

(12) "базовий транспортний засіб" означає будь-який транспортний засіб, який використовують на початковому етапі поетапного процесу затвердження типу;

(13) "незавершений транспортний засіб" означає будь-який транспортний засіб, який повинен пройти щонайменше один подальший етап доповнення, щоб задовольнити відповідні технічні вимоги цього Регламенту;

(14) "поетапно завершений транспортний засіб" означає транспортний засіб, отриманий в результаті процесу поетапного затвердження типу, який задовольняє відповідні технічні вимоги цього Регламенту;

(15) "завершений транспортний засіб" означає будь-який транспортний засіб, який не потрібно завершувати, щоб задовольнити відповідні технічні вимоги цього Регламенту;

(16) "транспортний засіб кінцевої серії" означає будь-який транспортний засіб, що є частиною партії, який не можна надавати на ринку або який більше не можна надавати на ринку, реєструвати чи вводити в експлуатацію через набуття чинності новими технічними вимогами, відносно яких його не було затверджено;

(17) "система" означає сукупність пристроїв, поєднаних для виконання однієї або більш ніж однієї конкретної функції у транспортному засобі, на яку поширюються вимоги цього Регламенту або будь-яких делегованих або імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту;

(18) "компонент" означає пристрій, на який поширюються вимоги цього Регламенту або будь-яких делегованих або імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, який за призначенням є частиною транспортного засобу, та тип якого можуть затверджувати незалежно від транспортного засобу відповідно до цього Регламенту та делегованих або імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламент у випадках, коли зазначені акти безпосередньо передбачають такі дії;

(19) "окремий технічний вузол" означає пристрій, на який поширюються вимоги цього Регламенту або будь-яких делегованих або імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, який призначений для використання як складової частини транспортного засобу, та тип якого можуть затверджувати окремо, але лише стосовно одного або більш ніж одного конкретного типу транспортного засобу, коли зазначені акти безпосередньо передбачають такі дії;

(20) "складові частини" означають товари, які використовують для збирання транспортного засобу, а також запасні частини;

(21) "обладнання" означає будь-які товари, окрім складових частин, які може бути додано до транспортного засобу або встановлено на ньому;

(22) "оригінальні складові частини або обладнання" означають складові частини або обладнання, вироблені відповідно до наданих виробником транспортного засобу специфікацій та виробничих стандартів щодо виробництва складових частин або обладнання для збирання відповідного транспортного засобу; це означення також охоплює складові частини або обладнання, які виробляють на тій самій лінії виробництва, що й зазначені частини або обладнання; вважається, якщо не доведено протилежне, що складові частини або обладнання оригінальні, якщо виробник засвідчує, що якість таких складових частин або обладнання відповідає якості компонентів, які використовують для збирання відповідного транспортного засобу, та які були вироблені відповідно до специфікацій та виробничих стандартів виробника такого транспортного засобу;

(23) "запасні частини" означають товари, призначені для встановлення на транспортному засобі для заміни оригінальних складових частин такого транспортного засобу, в тому числі такі товари, як мастило, необхідні для експлуатації транспортного засобу, за винятком палива;

(24) "функціональна безпечність" означає відсутність неприпустимих ризиків завдання фізичних ушкоджень або шкоди здоров’ю осіб чи власності через небезпечні фактори, спричинені несправною роботою механічних, гідравлічних, пневматичних, електричних або електронних систем, компонентів або окремих технічних вузлів;

(25) "виробник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка відповідає перед органом затвердження за всі аспекти процесу затвердження типу або авторизації, за забезпечення відповідності виробництва, а також за питання ринкового нагляду щодо вироблених транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів, незалежно від того, чи така фізична або юридична особа безпосередньо залучена до всіх етапів розроблення та конструювання відповідного транспортного засобу, компонента або окремого технічного вузла, який підлягає процесу затвердження;

(26) "представник виробника" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка має осідок у Союзі та яка була належним чином призначена виробником представляти виробника перед органом затвердження або органом ринкового нагляду, а також діяти від імені виробника у питаннях, які охоплює цей Регламент;

(27) "орган затвердження" означає орган держави-члена, який створює або призначає держава-член та про який держава-член повідомляє Комісії, із компетенцією щодо всіх аспектів затвердження типів транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів, щодо процесу авторизації, щодо видачі та, у відповідних випадках, щодо анулювання або відмови у присвоєнні сертифікатів про затвердження, щодо виконання ролі контактного пункту для органів затвердження інших держав-членів, щодо призначення технічних служб та щодо забезпечення виконання виробником його обов’язків стосовно відповідності виробництва;

(28) "технічна служба" означає організацію або орган, призначений органом затвердження держави-члена як випробувальна лабораторія для проведення випробувань або як орган з оцінювання відповідності для проведення початкового оцінювання та інших випробувань або інспектувань від імені органу затвердження, за умови закріплення за органом затвердження можливості самостійно виконувати зазначені функції;

(29) "самостійне випробування" означає проведення випробувань на власних об’єктах, реєстрацію результатів випробувань та подання звіту, в тому числі висновків, органу затвердження виробником, якого призначили як технічну службу для оцінювання відповідності деяким вимогам;

(30) "метод віртуального випробування" означає комп’ютерні симуляції, в тому числі розрахунки, з метою підтвердження відповідності певного транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла технічним вимогам делегованого акта, ухваленого відповідно до статті 27(6), для яких не є необхідним використання фізичного транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла;

(31) "сертифікат про затвердження типу" означає документ, яким орган затвердження офіційно засвідчує, що певний тип транспортних засобів, систему, компонент або окремий технічний вузол затверджено;

(32) "сертифікат про затвердження типу ЄС" означає сертифікат, в основі якого лежить шаблон, визначений в імплементаційному акті, ухваленому відповідно до цього Регламенту, або у формі повідомлення, визначеній у відповідних правилах ЄЄК ООН, згаданих у цьому Регламенті, або в делегованих актах, ухвалених відповідно до цього Регламенту;

(33) "сертифікат відповідності" означає документ, виданий виробником, який засвідчує відповідність виробленого транспортного засобу затвердженому типу транспортного засобу;

(34) "система бортової діагностики" або "система OBD" означає систему, здатну ідентифікувати ймовірну зону несправності за допомогою кодів несправностей, що зберігаються в пам’яті комп’ютера;

(35) "інформація про ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу" означає всю інформацію, необхідну для діагностування, обслуговування, інспектування, періодичного моніторингу, ремонту, перепрограмування чи реініціалізації транспортного засобу, яку виробник надає своїм уповноваженим дилерам чи ремонтникам, у тому числі всі подальші зміни та доповнення такої інформації; до зазначеної інформації також входить уся інформація, необхідна для встановлення на транспортних засобах складових частин та обладнання;

(36) "незалежні оператори" означає підприємства, окрім уповноважених дилерів та ремонтників, які безпосередньо чи опосередковано залучені до ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, зокрема ремонтників, виробників чи дилерів ремонтного обладнання, інструментів або запасних частин, видавців технічної інформації, автомобільні клуби, операторів екстреної допомоги на дорозі, операторів, що надають послуги з інспектування та випробування, операторів, що надають навчальні послуги для монтажників, виробників і ремонтників обладнання для транспортних засобів на альтернативному паливі;

(37) "новий транспортний засіб" означає транспортний засіб, який раніше ніколи не реєстрували або не вводили в експлуатацію;

(38) "реєстрація" означає адміністративний дозвіл на введення транспортного засобу в експлуатацію, в тому числі в дорожньому русі, який передбачає його ідентифікацію та присвоєння йому серійного номера, в подальшому відомого як реєстраційний номер, незалежно від того, чи це присвоєння на постійній основі, тимчасове або на короткий період часу;

(39) "введення в обіг" означає перше надання на ринку Союзу транспортного засобу, системи, компонента, окремого технічного вузла, складової частини або обладнання;

(40) "введення в експлуатацію" означає перше використання за призначенням в Союзі транспортного засобу, системи, компонента, окремого технічного вузла, складової частини або обладнання;

(41) "імпортер" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, що має осідок у Союзі, яка вводить в обіг транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання із третьої країни;

(42) "розповсюджувач" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу в ланцюгу постачання, окрім виробника або імпортера, яка надає на ринку транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання;

(43) "суб’єкт господарювання" означає виробника, представника виробника, імпортера або розповсюджувача;

(44) "ринковий нагляд" означає діяльність, яку здійснюють національні органи, і заходи, яких вони вживають для перевірки і забезпечення відповідності наданих на ринку транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів вимогам, визначеним у відповідному гармонізаційному законодавстві Союзу, та відсутності загроз для здоров’я, безпеки або будь-якого іншого аспекту захисту суспільних інтересів, які можуть створювати такі транспортні засоби, системи, компоненти або окремі технічні вузли;

(45) "орган ринкового нагляду" означає орган держави-члена, відповідальний за здійснення ринкового нагляду на території такої держави-члена;

(46) "національний орган" означає орган затвердження або будь-який інший орган, залучений до ринкового нагляду, прикордонного контролю або реєстрації в державі-члені, що стосується транспортних засобів, систем, компонентів, окремих технічних вузлів, складових частин або обладнання, та відповідальний за такий ринковий нагляд, прикордонний контроль та реєстрацію;

(47) "надання на ринку" означає будь-яке платне або безоплатне постачання транспортного засобу, системи, компонента, окремого технічного вузла, складової частини або обладнання для розповсюдження або використання на ринку в процесі здійснення комерційної діяльності;

(48) "тип транспортного засобу" означає групу транспортних засобів, в тому числі варіанти та версії в одній категорії, які не відрізняються щонайменше у таких основних аспектах:

- категорія,

- виробник,

- призначення типу, визначене виробником,

- основні конструктивні та проєктні характеристики,

- шасі з несною рамою/шасі з лонжеронами/шарнірно-зчленоване шасі (очевидні та фундаментальні відмінності),

- для категорії T: осі (кількість); або для категорії C: осі/гусениці (кількість),

- якщо транспортні засоби збудовані в кілька етапів, виробник і тип транспортного засобу попереднього етапу;

(49) "варіант" означає транспортні засоби одного типу, які не відрізняються щонайменше в таких аспектах:

(a) для тракторів:

- принципи конструкції кузова або тип кузова,

- етап доповнення,

- двигун (внутрішнього згоряння/гібридний/електричний/гібридний електричний),

- принцип роботи,

- кількість і розташування циліндрів,

- різниця в потужності не перевищує 30% (найбільша потужність перевищує найменшу потужність не більше ніж в 1,3 разу),

- різниця в об’ємі циліндрів не перевищує 20% (найбільша величина перевищує найменшу величину не більше ніж в 1,2 разу),

- тягові осі (кількість, розташування, взаємоз’єднання),

- керовані осі (кількість і розташування),

- різниця в максимальній спорядженій масі не перевищує 10%,

- трансмісія (тип),

- конструкція захисту при перевертанні,

- гальмівні осі (кількість);

(b) для причепів або змінних причіпних машин;

- керовані осі (кількість, розташування, взаємоз’єднання),

- різниця в максимальній спорядженій масі не перевищує 10%,

- гальмівні осі (кількість);

(50) "гібридний транспортний засіб" означає самохідний транспортний засіб, на якому встановлені принаймні два різні перетворювачі енергії та дві різні системи зберігання енергії (на самому транспортному засобі), призначені для його урухомлення;

(51) "гібридний електричний транспортний засіб" означає транспортний засіб, який отримує енергію для механічного урухомлення із таких двох вбудованих джерел накопиченої енергії/потужності:

(a) споживане пальне;

(b) батарея, конденсатор, маховик/генератор або інший пристрій накопичення електричної енергії або потужності.

Це означення також охоплює транспортні засоби, які отримують енергію від споживаного пального лише для перезаряджання пристрою накопичення електричної енергії/потужності;

(52) "суто електричний транспортний засіб" означає транспортний засіб, який працює від системи, що складається з одного або більш ніж одного пристрою накопичення електроенергії, одного або більш ніж одного пристрою перетворення електричної потужності та однієї чи більш ніж однієї електричної машини, які перетворюють накопичену електричну енергію в механічну енергію, яка передається колесам для урухомлення транспортного засобу;

(53) "версія варіанта" означає транспортні засоби, які поєднують у собі елементи інформаційного пакета, зазначеного в статті 24(10).

Наведені в цьому Регламенті покликання на вимоги, процедури або умови, встановлені в цьому Регламенті, необхідно сприймати як покликання на такі вимоги, процедури та умови, встановлені в цьому Регламенті, а також у делегованих та імплементаційних актах, ухвалених відповідно до цього Регламенту.

Для цілей цього Регламенту застосовуються такі категорії транспортних засобів:

(1) "категорія T" охоплює всі колісні трактори; кожне позначення категорії колісного трактора, описаної в пунктах 2-8, доповнюється в кінці індексом "a" або "b" відповідно до його конструкційної швидкості:

(a) "a" для колісних тракторів із максимальною конструкційною швидкістю не більше ніж 40 км/год;

(b) "b" для колісних тракторів із максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 км/год;

(2) "категорія T1" охоплює колісні трактори, в яких вісь, розташована найближче до водія, має мінімальну ширину колії не менше ніж 1150 мм, з неспорядженою масою в робочому стані не більше ніж 600 кг і кліренсом не більше ніж 1000 мм; для тракторів з реверсивним водійським місцем (реверсивними сидінням і кермом) найближчою до водія віссю є вісь, обладнана шинами з найбільшим діаметром;

(3) "категорія T2" охоплює колісні трактори з мінімальною шириною колії менше ніж 1150 мм, неспорядженою масою в робочому стані більше ніж 600 кг та кліренсом не більше ніж 600 мм; якщо висота центру маси трактора (визначена відповідно до стандарту ISO 789-6:1982 і виміряна відносно землі), поділена на середню мінімальну ширину колії для кожної осі, перевищує 0,90, максимальна конструкційна швидкість повинна бути обмежена 30 км/год;

(4) "категорія T3" охоплює колісні трактори з неспорядженою масою в робочому стані не більше ніж 600 кг;

(5) "категорія T4" охоплює колісні трактори спеціального призначення;

(6) "категорія T4.1" (трактори з високим кліренсом) охоплює трактори, призначені для роботи з високостебловими культурами, як-от виноградна лоза. Вони мають підняте високо шасі або частину шасі, що дає їм змогу пересуватися паралельно культурі в такий спосіб, що ліві та праві колеса рухаються уздовж одного або більш ніж одного ряду культури. Вони призначені для перевезення робочих інструментів, які можуть бути встановлені спереду, між осями, ззаду або на платформі. Коли трактор перебуває в робочому положенні, кліренс перпендикулярно до рядів культури перевищує 1000 мм. Якщо висота центру маси трактора, виміряна відносно землі з використанням нормально встановлених шин, поділена на середню мінімальну ширину колії всіх осей, перевищує 0,90, максимальна конструкційна швидкість повинна не перевищувати 30 км/год;

(7) "категорія T4.2" (надширокі трактори) охоплює трактори, які характеризуються великими габаритами, призначені перш за все для оброблювання великих площ сільськогосподарських угідь;

(8) "категорія T4.3" (трактори з низьким кліренсом) охоплює трактори з приводом на чотири колеса зі змінним обладнанням, призначеним для сільськогосподарського або лісогосподарського використання, які характеризуються опорною рамою, обладнаною одним або більш ніж одним пристроєм відбирання потужності, які мають технічно допустиму масу не більше ніж 10 тонн, при чому відношення цієї маси до максимальної неспорядженої маси в робочому стані становить менше ніж 2,5, та в яких висота центру мас, виміряна відносно землі з використанням нормально встановлених шин, не перевищує 850 мм;

(9) "категорія C" охоплює гусеничні трактори, урухомлювані нескінченними гусеницями або поєднанням коліс і нескінченних гусениць, з підкатегоріями, які визначаються аналогічно таким категорії T;

(10) "категорія R" охоплює причепи; кожне позначення категорії, описаної в пунктах 11-14, доповнюється в кінці індексом "a" або "b" відповідно до його конструкційної швидкості:

(a) "a" для причепів із максимальною конструкційною швидкістю не більше ніж 40 км/год;

(b) "b" для причепів із максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 км/год;

(11) "категорія R1" охоплює причепи із сумою технічно допустимих мас на вісь не більше ніж 1500 кг;

(12) "категорія R2" охоплює причепи із сумою технічно допустимих мас на вісь більше ніж 1500 кг, але не більше ніж 3500 кг;

(13) "категорія R3" охоплює причепи із сумою технічно допустимих мас на вісь більше ніж 3500 кг, але небільше ніж 21 000 кг;

(14) "категорія R4" охоплює причепи із сумою технічно допустимих мас на вісь більше ніж 21 000 кг;

(15) "категорія S" охоплює змінні причіпні машини.

Кожне позначення категорії змінних причіпних машин доповнюється в кінці індексом "a" або "b" відповідно до його конструкційної швидкості:

(a) "a" для змінних причіпних машин із максимальною конструкційною швидкістю не більше ніж 40 км/год;

(b) "b" для змінних причіпних машин із максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 км/год;

(16) "категорія S1" охоплює змінних причіпних машин із сумою технічно допустимих мас на вісь не більше ніж 3500 кг;

(17) "категорія S2" охоплює змінних причіпних машин із сумою технічно допустимих мас на вісь більше ніж 3500 кг.

1. Держави-члени повинні створити або призначити органи затвердження, компетентні у питаннях стосовно затвердження, а також органи ринкового нагляду, компетентні у питаннях стосовно ринкового нагляду відповідно до цього Регламенту. Держави-члени повинні повідомляти Комісію про створення та призначення таких органів.

Повідомлення про органи затвердження та ринкового нагляду повинне містити назву таких органів, їхню адресу, зокрема електронну адресу, та зону відповідальності. Комісія повинна публікувати на своєму вебсайті перелік органів затвердження та детальну інформацію про них.

2. Держави-члени повинні дозволяти введення в обіг, реєстрацію та введення в експлуатацію лише таких транспортних засобів, компонентів та окремих технічних вузлів, які відповідають вимогам цього Регламенту.

3. Держави-члени не повинні забороняти та обмежувати введення в обіг, реєстрацію або введення в експлуатацію транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів, а також перешкоджати такому введенню в обіг, реєстрації та введенню в експлуатацію на підставах, пов’язаних із аспектами їхньої конструкції та функціонування, на які поширюються положення цього Регламенту, якщо вони задовольняють його вимоги.

4. Держави-члени повинні організувати та здійснювати ринковий нагляд та контроль над транспортними засобами, системами, компонентами та окремими технічними вузлами, які вводяться в обіг відповідно до глави III Регламенту (ЄС) № 765/2008 .

1. Органи затвердження повинні забезпечувати дотримання виробниками, які подають заявки на затвердження типу, їхніх обов’язків відповідно до цього Регламенту.

2. Органи затвердження повинні затверджувати лише такі транспортні засоби, системи, компоненти або окремі технічні вузли, які відповідають вимогам цього Регламенту.

1. Органи ринкового нагляду повинні проводити, у доцільному обсязі, відповідні перевірки документів щодо транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів, типи яких було затверджено, беручи до уваги встановлені принципи оцінювання ризиків, скарги та іншу інформацію.

Органи ринкового нагляду можуть вимагати, щоб суб’єкти господарювання оприлюднювали таку документацію та інформацію, оприлюднення якої вважається необхідним для виконання ними своїх обов’язків.

Якщо суб’єкти господарювання надають сертифікати відповідності, органи ринкового нагляду повинні звертати належну увагу на такі сертифікати.

2. Щодо складових частин та обладнання, не охоплених параграфом 1 цієї статті, застосовується у повному обсязі стаття 19(1) Регламенту (ЄС) № 765/2008.

1. Виробники забезпечують вироблення та затвердження їхніх транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів відповідно до вимог, встановлених у цьому Регламенті та делегованих та імплементаційних актах, ухвалених відповідно до положень цього Регламенту, у випадку введення таких транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів в обіг або їх введення в експлуатацію.

2. У разі поетапного затвердження типу кожен виробник відповідає за затвердження та відповідність виробництва систем, компонентів або окремих технічних вузлів, які додаються на етапі здійснюваного виробником доповнення транспортного засобу. Будь-який виробник, який змінює компоненти або системи, які вже були затверджені на етапах раніше, відповідає за затвердження та відповідність виробництва змінених компонентів та систем.

3. Виробники, які змінюють незавершений транспортний засіб таким чином, що він підпадає під іншу категорію транспортного засобу, внаслідок чого зазнають змін правові вимоги, що вже були оцінені на попередньому етапі затвердження, також відповідають за дотримання вимог, застосовних до категорії транспортних засобів, під яку підпадає змінений транспортний засіб.

4. Для цілей затвердження транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів, на які поширюються положення цього Регламенту, виробники, які мають осідок поза межами Союзу, повинні призначити єдиного представника, що має осідок у Союзі, який представлятиме їх перед органом затвердження.

5. Виробники, які мають осідок поза межами Союзу, повинні також призначити єдиного представника, що має осідок у Союзі, для цілей ринкового нагляду, який може бути представником, зазначеним у параграфі 4, або додатковим представником.

6. Виробники відповідають перед органом затвердження за всі аспекти процесу затвердження, а також за забезпечення відповідності виробництва, незалежно від того, чи залучені вони безпосередньо до всіх етапів конструювання транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла, чи ні.

7. Відповідно до цього Регламенту, а також делегованих та імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, виробники повинні забезпечувати наявність процедур, що забезпечують подальшу відповідність серійного виробництва відповідному затвердженому типу. Зміни конструкції транспортного засобу, компонента чи окремого технічного вузла або їхніх характеристик, а також зміни вимог, щодо яких визнано відповідність транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла, необхідно враховувати відповідно до положень глави VI.

8. На додачу до передбаченого законом марковання та позначок затвердження типу, які наносять на транспортні засоби, компоненти або окремі технічні вузли відповідно до статті 34, виробники повинні зазначати своє найменування, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку та контактну адресу на території Союзу на своїх транспортних засобах, компонентах або окремих технічних вузлах, які надають на ринку, або, у випадку, якщо це неможливо, на пакованні або в документі, що супроводжує відповідний компонент або окремий технічний вузол.

9. Виробники повинні забезпечувати, щоб під час перебування транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла у сфері їхньої відповідальності умови його зберігання або транспортування не створювали загроз для його відповідності вимогам, визначеним у цьому Регламенті.

1. Виробники, які вважають або мають причини вважати, що їхній транспортний засіб, система, компонент або окремий технічний вузол, введений в обіг або введений в експлуатацію, не відповідає положенням цього Регламенту або делегованих та імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, необхідних для приведення такого транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла у відповідність, вилучити його з обігу або відкликати, залежно від випадку.

Виробник повинен негайно повідомити орган затвердження, який здійснив відповідне затвердження, із зазначенням деталей зокрема щодо невідповідності, а також щодо будь-яких вжитих коригувальних заходів.

2. У разі, якщо транспортний засіб, система, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання становить значний ризик, виробники повинні негайно повідомити про це органи затвердження та ринкового нагляду держав-членів, у яких було надано на ринку або введено в експлуатацію відповідний транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання із зазначенням деталей зокрема щодо невідповідності, а також щодо будь-яких коригувальних заходів.

3. Виробники повинні надавати інформаційний пакет, зазначений у статті 24(10), а також виробники транспортних засобів повинні надавати копію сертифікатів відповідності, зазначених у статті 33, в розпорядження органів затвердження на період тривалістю 10 років після введення в обіг транспортного засобу та на період тривалістю 5 років після введення в обіг системи, компонента або окремого технічного вузла.

4. Виробники повинні у відповідь на обґрунтований запит національного органу надавати такому органу через орган затвердження копію сертифіката про затвердження типу ЄС або авторизації, зазначеної в статті 46(1) і (2), який підтверджує відповідність транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла, легко зрозумілою для такого органу мовою. Виробники повинні співпрацювати з відповідним національним органом щодо будь-яких заходів, вжитих відповідно до статті 20 Регламенту (ЄС) № 765/2008 для усунення ризиків, які становлять їхні транспортні засоби, системи, компоненти або окремі технічні вузли, які були введені в обіг, зареєстровані або введені в експлуатацію.

Представник виробника з питань ринкового нагляду повинен виконувати завдання, зазначені в дорученні, отриманому від виробника. Таке доручення повинне надавати представнику змогу щонайменше:

(a) мати доступ до комплекту документів, зазначеного в статті 22, та сертифікатів відповідності, зазначених у статті 33, для надання їх у розпорядження органів затвердження на період тривалістю 10 років після введення в обіг транспортного засобу та на період тривалістю 5 років після введення в обіг системи, компонента або окремого технічного вузла;

(b) у відповідь на обґрунтований запит органу затвердження надавати такому органу всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності виробництва транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла;

(c) співпрацювати з органами затвердження або ринкового нагляду на запит таких органів щодо вжиття будь-яких заходів для усунення значних ризиків, створених транспортними засобами, системами, компонентами, окремими технічними вузлами, складовими частинами або обладнанням, на які поширюється їхнє доручення.

1. Імпортери повинні вводити в обіг лише транспортні засоби, системи, компоненти або окремі технічні вузли, які є відповідними, та які також отримали затвердження типу ЄС або відповідають вимогам щодо національного затвердження або складових частин або обладнання, на які в повному обсязі поширюються вимоги Регламенту (ЄС) № 765/2008.

2. Перш ніж вводити в обіг транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол, типи яких було затверджено, імпортери повинні забезпечити наявність інформаційного пакета, що відповідає положенням статті 24(10), а також наявність на системі, компоненті або окремому технічному вузлі марковання про затвердження типу та їх відповідності статті 8(8). У випадку з транспортним засобом імпортер повинен перевірити, чи супроводжується транспортний засіб необхідним сертифікатом відповідності.

3. У випадках, коли імпортери вважають або мають підстави вважати, що транспортний засіб, компонент або окремий технічний вузол, складова частина або обладнання не відповідає вимогам цього Регламенту, а зокрема не відповідає відповідному затвердженню типу, вони не повинні вводити в обіг відповідний транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол та дозволяти його введення в експлуатацію або реєстрацію, доки його не буде приведено у відповідність. Окрім того, якщо імпортери вважають або мають підстави вважати, що транспортний засіб, система, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання становить значний ризик, вони повинні повідомити про це виробника та органи ринкового нагляду. У випадку з транспортними засобами, системами, компонентами та окремими технічними вузлами, тип яких було затверджено, імпортери також повинні повідомляти про такі випадки орган затвердження, який здійснив затвердження.

4. Імпортери повинні зазначати своє найменування, зареєстроване найменування або зареєстровану торговельну марку, а також свою контактну адресу на транспортному засобі, системі, компоненті, окремому технічному вузлі, складовій частині або обладнанні, або, коли це неможливо, на пакованні відповідної системи, компонента, окремого технічного вузла, складової частини або обладнання або в документі, що їх супроводжує.

5. Імпортери повинні забезпечувати супроводження транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла інструкціями та інформацією відповідно до вимог, встановлених у статті 51, наданими офіційною мовою або офіційними мовами відповідної держави-члена.

6. Імпортери повинні забезпечувати, щоб під час перебування транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла у сфері їхньої відповідальності умови його зберігання або транспортування не створювали загроз для його відповідності вимогам, визначеним у цьому Регламенті.

7. Якщо це вважається за доцільне у зв’язку зі значними ризиками, які становить транспортний засіб, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання, імпортери повинні з метою захисту здоров’я та безпеки споживачів розглядати скарги та, за необхідності, вести реєстр скарг про транспортні засоби, системи, компоненти, окремі технічні вузли, складові частини або обладнання та випадків їх відкликання, а також інформувати розповсюджувачів про такий моніторинг.

1. Імпортери, які вважають або мають підстави вважати, що транспортний засіб, система, компонент або окремий технічний вузол, який вони ввели в обіг, не відповідає вимогам цього Регламенту, повинні невідкладно вжити коригувальних заходів, необхідних, щоб, залежно від обставин, привести такий транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол у відповідність, вилучити його з обігу або відкликати, залежно від випадку.

2. У разі, якщо транспортний засіб, система, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання становить значний ризик, імпортери повинні негайно повідомити про це виробника та органи затвердження та ринкового нагляду держав-членів, у яких вони ввели в обіг такий транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання. Імпортер повинен також повідомляти зазначені органи про будь-які вжиті заходи та надавати детальну інформацію, зокрема про відповідний значний ризик та про будь-які коригувальні заходи, вжиті виробником.

3. Імпортери повинні на період тривалістю 10 років після введення в обіг транспортного засобу та на період тривалістю 5 років після введення в обіг системи, компонента або окремого технічного вузла надавати копію сертифіката про затвердження типу ЄС в розпорядження органів затвердження та органів ринкового нагляду та забезпечувати можливість надання на вимогу зазначеним органам інформаційного пакета, зазначеного в статті 24(10).

4. Імпортери повинні на обґрунтований запит від національного органу надавати такому органу всю інформацію та документи, необхідні для підтвердження відповідності транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла, легко зрозумілою для такого органу мовою. На вимогу зазначеного органу імпортери повинні співпрацювати з ним щодо будь-яких заходів, вжитих для усунення ризиків, які становить введений ними в обіг транспортний засіб, система, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання.

1. У процесі надання на ринку транспортного засобу, системи, компонента, окремого технічного вузла, складової частини або обладнання розповсюджувачі повинні діяти з належною обачністю відповідно до вимог цього Регламенту.

2. Перш ніж надати на ринку, зареєструвати чи ввести в експлуатацію транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол, розповсюджувачі повинні перевірити, чи нанесено на такий транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол обов’язкове за законом марковання або позначку затвердження типу, чи супроводжується такий транспортний засіб, система, компонент або окремий технічний вузол необхідними документами, інструкціями та інформацією про безпечність офіційною мовою (офіційними мовами) держави-члена, у якій їх надаватимуть на ринку, а також чи дотримуються імпортер та виробник вимог, визначених у статті 11(2) та (4) та статті 34(1) та (2).

3. Розповсюджувачі повинні забезпечувати, щоб під час перебування транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла у сфері їхньої відповідальності умови його зберігання або транспортування не створювали загроз для його відповідності вимогам, визначеним у цьому Регламенті.

1. У випадках, коли розповсюджувачі вважають або мають підстави вважати, що транспортний засіб, компонент або окремий технічний вузол не відповідає вимогам цього Регламенту, вони не повинні надавати на ринку, реєструвати або вводити в експлуатацію відповідний транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол, доки його не буде приведено у відповідність.

2. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що транспортний засіб, система, компонент, або окремий технічний вузол, який вони надали на ринку або зареєстрували, або за введення в експлуатацію якого вони відповідають, не відповідає вимогам цього Регламенту, повинні негайно повідомити виробника або представника виробника, щоб забезпечити вжиття коригувальних заходів для приведення такого транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла у відповідність або, у відповідних випадках, його відкликання відповідно до статті 9(1) або статті 12(1).

3. У разі, якщо транспортний засіб, система, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання становить значний ризик, розповсюджувачі повинні негайно повідомити про це виробника, імпортера та органи затвердження та ринкового нагляду держав-членів, у яких вони надали на ринку такий транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання. Розповсюджувач повинен також повідомляти зазначені органи про будь-які вжиті заходи та надавати детальну інформацію, зокрема про відповідний значний ризик та про коригувальні заходи, вжиті виробником.

4. Розповсюджувачі повинні на обґрунтований запит від національного органу забезпечувати надання виробником такому національному органу інформації, визначеної в статті 9(4), або надання імпортером такому національному органу інформації, визначеної в статті 12(3). На вимогу зазначеного органу розповсюджувачі повинні співпрацювати з ним щодо будь-яких заходів, вжитих відповідно до статті 20 Регламенту (ЄС) № 765/2008 для усунення ризиків, які становить наданий ними на ринку транспортний засіб, система, компонент, окремий технічний вузол, складова частина або обладнання.

Імпортер або розповсюджувач вважається виробником для цілей цього Регламенту, і на нього поширюються обов’язки виробника згідно зі статтями 8-10 у випадку, якщо такий імпортер або розповсюджувач надає на ринку чи реєструє транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол або відповідає за його введення в експлуатацію під власним найменуванням чи торговельною маркою або змінює транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол у такий спосіб, що це може вплинути на його відповідність застосовним вимогам.

Суб’єкти господарювання на запит повинні ідентифікувати для органів затвердження та ринкового нагляду впродовж періоду 5 років:

(a) будь-якого суб’єкта господарювання, який постачив їм транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання;

(b) будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони постачили транспортний засіб, систему, компонент, окремий технічний вузол, складову частину або обладнання.

1. Виробники повинні забезпечувати розроблення, конструювання та збирання транспортних засобів у такий спосіб, який мінімізує ризик ушкодження водіїв та пасажирів, а також інших осіб у прилеглій до транспортного засобу зоні.

2. Виробники повинні забезпечувати відповідність транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів відповідним вимогам, визначеним у цьому Регламенті, в тому числі вимогам щодо такого:

(a) структурна цілісність транспортного засобу;

(b) системи допомоги водієві у керуванні транспортним засобом, особливо системи кермування та гальмування, в тому числі удосконалені гальмові системи та системи електронного контролю стійкості;

(c) системи забезпечення водія оглядовістю та інформацією про стан транспортного засобу та прилеглої зони, в тому числі засклення, дзеркала та системи інформування водія;

(d) системи освітлення транспортного засобу;

(e) захист водіїв та пасажирів, в тому числі внутрішні конструкції, підголівники, ремені безпеки, двері транспортного засобу;

(f) зовнішній вигляд та приладдя транспортного засобу;

(g) електромагнітна сумісність;

(h) звукові сигнали попередження;

(i) системи опалення;

(j) пристрої запобігання несанкціонованому використанню;

(k) системи ідентифікації транспортного засобу;

(l) маса та габарити;

(m) електрична безпечність, у тому числі запобігання статичним розрядам;

(n) задні захисні конструкції;

(o) бічний захист;

(p) вантажні платформи;

(q) причіпні машини;

(r) шини;

(s) системи пригнічення бризок;

(t) передача заднього ходу;

(u) гусениці;

(v) механічні зачепи, в тому числі захист від помилок під час встановлення.

3. На компоненти транспортних засобів, небезпечні фактори електричного характеру яких охоплює сфера застосування делегованих або імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, не поширюються положення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/95/ЄС від 12 грудня 2006 року про гармонізацію законодавств держав-членів стосовно електричного обладнання, призначеного для експлуатації в певних межах напруги (- 1).

4. Вимоги, зазначені в параграфах 1 і 2, застосовуються до транспортних засобів, а також до систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів, якщо вони є застосовними відповідно до додатка I.

5. Для забезпечення досягнення високого рівня функціональної безпечності Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно детальних технічних вимог для аспектів, перелічених у параграфі 2 цієї статті, в тому числі процедур випробувань та граничних значень, якщо застосовно. Перший такий делегований акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

Такі детальні вимоги повинні сприяти підвищенню або щонайменше збереженню рівня функціональної безпечності, передбаченого директивами, зазначеними в статті 76(1) і статті 77, а також повинні забезпечувати таке:

(a) що транспортні засоби з максимальною конструкційною швидкістю більше ніж 40 км/год відповідають еквівалентному рівню функціональної безпечності стосовно ефективності гальм та, залежно від випадку, антиблокувальних гальмових систем як моторні транспортні засоби та їхні причепи;

(b) що максимальний контактний тиск, створюваний на тверде дорожнє покриття шинами або гусеницями, не перевищує 0,8 МПа.

1. Виробники повинні забезпечувати розроблення, конструювання та збирання транспортних засобів у такий спосіб, який мінімізує ризик ушкодження осіб, які працюють на транспортному засобі або з ним.

2. Виробники повинні забезпечувати відповідність транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів відповідним вимогам, визначеним у цьому Регламенті, в тому числі вимогам щодо такого:

(a) конструкції захисту при перевертанні ("ROPS");

(b) конструкції захисту від предметів, які падають ("FOPS");

(c) пасажирські сидіння;

(d) вплив шуму на водія;

(e) сидіння водія;

(f) робочий простір і доступ до водійського місця, в тому числі захист від ковзання, перечеплення або падіння;

(g) пристрої відбирання потужності;

(h) захист компонентів приводу;

(i) вузли кріплення ременів безпеки;

(j) паси безпеки;

(k) захист водія від проникальних предметів (конструкції захисту водія, "OPS");

(l) захист водія від небезпечних речовин;

(m) захист від впливу складових частин або матеріалів з екстремальними температурами;

(n) посібник оператора;

(o) органи керування, в тому числі безпечність і надійність систем контролю, пристрої аварійного зупинення та автоматичного зупинення;

(p) захист від механічних небезпечних факторів, інших ніж зазначені в пунктах (a), (b), (g) і (k), в тому числі захист від шорстких поверхонь, гострих країв і кутів, розриву трубопроводів з рідинами та некерованого руху транспортного засобу;

(q) експлуатація й обслуговування, в тому числі безпечне очищення транспортного засобу;

(r) огорожі та захисні пристрої;

(s) інформація, попередження та позначки;

(t) матеріали та продукти;

(u) батареї.

3. Вимоги, зазначені в параграфах 1 і 2, застосовуються до транспортних засобів, а також до систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів, якщо вони є застосовними відповідно до додатка I.

4. Для забезпечення досягнення високого рівня професійної безпеки Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно детальних технічних вимог для аспектів, перелічених у параграфі 2 цієї статті, в тому числі процедур випробувань та граничних значень, якщо застосовно. Перший такий делегований акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

Такі детальні технічні вимоги повинні сприяти підвищенню або щонайменше збереженню рівня професійної безпеки, передбаченого директивами, зазначеними в статті 76(1) і статті 77, та враховувати ергономіку (в тому числі захист від передбачуваного неправильного використання, практичність систем контролю, доступність органів керування з точки зору запобігання неумисній активації їх, адаптацію інтерфейсу "людина/транспортний засіб" до передбачуваних характеристик водія, вібрації та втручання оператора), стійкість і пожежну безпеку.

1. Виробники повинні забезпечувати розроблення, конструювання та збирання транспортних засобів у такий спосіб, який мінімізує вплив на довкілля.

2. Виробники повинні забезпечувати відповідність транспортних засобів, систем, компонентів та окремих технічних вузлів відповідним вимогам, визначеним у цьому Регламенті, в тому числі вимогам щодо такого:

(a) викиди забрудників;

(b) рівень шуму ззовні.

3. Застосовуються положення щодо категорій двигунів, гранично допустимих викидів відпрацьованих газів, циклів випробувань, періоду стійкості характеристик викидів, вимог до викидів відпрацьованих газів, моніторингу викидів двигунів, які перебувають в експлуатації, та порядку проведення вимірювань і випробувань, а також перехідні положення та положення, які дозволяють дочасне затвердження типу ЄС та введення в обіг двигунів стандарту Stage V, встановлені для позашляхової рухомої техніки в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/1628 (- 2) та ухвалених відповідно до нього делегованих та імплементаційних актах.

Для цілей введення в обіг, реєстрації або введення в експлуатацію тракторів категорій T2, T4.1 і C2 двигуни потужністю в діапазоні 56-130 кВт, які відповідають вимогам стандарту Stage III B, вважаються перехідними двигунами, як означено в пункті (32) статті 3 Регламенту (ЄС) 2016/1628.

4. Граничні значення конкретних рівнів шуму ззовні не повинні перевищувати такі рівні:

(a) 89 дБ(А) для тракторів із неспорядженою масою в робочому стані більше ніж 1500 кг;

(b) 85 дБ(А) для тракторів із неспорядженою масою в робочому стані не більше ніж 1500 кг.

Їх вимірюють відповідно до процедур випробувань, встановлених у делегованих актах, зазначених у параграфі 6.

5. Вимоги, зазначені в параграфах 1 і 2, застосовуються до транспортних засобів, а також до систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів, якщо вони є застосовними відповідно до додатка I.

6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно детальних технічних вимог щодо рівня шуму ззовні, в тому числі процедур випробувань, і стосовно встановлення на транспортному засобі двигунів, які були затверджені з точки зору викидів забрудників, а також пов’язані положення щодо гнучкості для забезпечення досягнення високого рівня екологічних характеристик. Перший такий делегований акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

Такі спеціальні технічні вимоги повинні сприяти підвищенню або щонайменше збереженню рівня екологічних характеристик, передбачених директивами, зазначеними в статті 76(1), а також, якщо застосовно, в статті 77.

Як відступ від принципу, визначеного у другому підпараграфі, Комісію уповноважено внести до 31 грудня 2016 року такі зміни до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2015/96 (- 3), щоб:

(a) для цілей затвердження типу ЄС для тракторів категорій T2, T4.1 і C2 період відтермінування, визначений у статті 11(4) Делегованого регламенту (ЄС) 2015/96, становив 4 роки; та

(b) згідно зі схемою гнучкості, зазначеною в статті 14 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/96, гнучкість, дозволену згідно з пунктом 1.1.1 додатка V до цього Делегованого регламенту, було збільшено до 150% для тракторів категорій T2, T4.1 і C2.

1. Під час подання заявки на затвердження типу цілого транспортного засобу виробник може обрати одну з таких процедур:

(a) поетапне затвердження типу;

(b) одноетапне затвердження типу;

(c) змішане затвердження типу.

Окрім того, виробник може обрати поетапне затвердження типу.

Для затвердження типу систем, компонентів або окремих технічних вузлів застосовується лише одноетапне затвердження типу.

2. Поетапне затвердження типу складається з поетапного збирання повного набору сертифікатів про затвердження типу ЄС для систем, компонентів та окремих технічних вузлів, які входять до складу відповідного транспортного засобу, в результаті якого на завершальному етапі відбувається затвердження типу цілого транспортного засобу.

3. Одноетапне затвердження типу становить затвердження цілого транспортного засобу єдиною операцією.

4. Змішане затвердження типу - це процедура поетапного затвердження типу, в ході якої затвердження однієї або більш ніж однієї системи здійснюється на завершальному етапі затвердження усього транспортного засобу без необхідності видавати сертифікати про затвердження типу ЄС для таких систем.

5. В ході поетапної процедури затвердження типу один або більш ніж один орган затвердження засвідчує, що, залежно від етапу доповнення, тип незавершеного або поетапно завершеного транспортного засобу відповідає відповідним адміністративним положенням і технічним вимогам цього Регламенту.

Поетапне затвердження типу повинне здійснюватися щодо типу незавершеного або поетапно завершеного транспортного засобу, який відповідає даним, наведеним у комплекті документів, передбаченому статтею 22, та який задовольняє технічні вимоги, встановлені у відповідних актах, перелік яких подано в додатку I, з урахуванням стану доповнення відповідного транспортного засобу.

6. Затвердження типу на завершальному етапі доповнення повинне здійснюватися лише після перевірки органом затвердження відповідності транспортного засобу, тип якого затверджується, усім застосовним на той час технічним вимогам. Така перевірка повинна охоплювати перевірку документів стосовно всіх вимог, охоплених затвердженням типу незавершеного транспортного засобу, яке було здійснене в ході багатоетапної процедури, навіть коли таке затвердження типу було здійснене щодо іншої категорії (підкатегорії) транспортного засобу.

7. Вибір процедури затвердження не повинен впливати на застосовні засадничі вимоги, яким повинен відповідати затверджений тип транспортного засобу на час здійснення затвердження типу цілого транспортного засобу.

8. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно детальних умов процедур затвердження типу. Перший такий делегований акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

1. Виробник подає відповідному органу затвердження заявку на затвердження типу.

2. Стосовно одного конкретного типу транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла можна подати лише одну заявку лише в одній державі-члені.

3. Для затвердження кожного типу подають окрему заявку.

1. Заявник надає органу затвердження комплект документів.

2. До зазначеного комплекту документів входить таке:

(a) інформаційний документ;

(b) усі дані, креслення, фотографії та інша інформація;

(c) для транспортних засобів - зазначення процедури (процедур), обраної (обраних) відповідно до статті 20(1);

(d) будь-яка додаткова інформація, запит на яку здійснює орган затвердження в контексті процедури подання заявки.

3. Комплект документів може бути наданий у паперовому або в електронному форматі, визнаному відповідними технічною службою та органом затвердження.

4. Комісія встановлює шаблони інформаційного документа та комплекту документів за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

1. Заявка на поетапне затвердження типу повинна супроводжуватися комплектом документів відповідно до статті 22, а також повним набором сертифікатів про затвердження типу, вимоги щодо яких встановлено кожним із застосовних актів, перелік яких подано в додатку I.

У випадку із затвердженням типу системи, компонента або окремого технічного вузла відповідно до застосовних актів, перелік яких подано в додатку I, орган затвердження повинен мати доступ до пов’язаного комплекту документів до часу здійснення відповідного затвердження типу або відмови в такому затвердженні.

2. Заявка на одноетапне затвердження типу повинна супроводжуватися комплектом документів, передбаченим у статті 22, що містить відповідну інформацію згідно з імплементаційними актами, ухваленими відповідно до цього Регламенту, стосовно таких застосовних актів.

3. У випадку з процедурою змішаного затвердження типу комплект документів повинен супроводжуватися одним або більш ніж одним сертифікатом про затвердження типу, який вимагається відповідно до кожного із застосовних актів, перелік яких подано в додатку I, а також, у разі ненадання сертифікатів про затвердження типу, повинен містити відповідну інформацію згідно з імплементаційними актами, ухваленими відповідно до цього Регламенту, стосовно таких застосовних актів.

4. Без обмеження параграфів 1, 2 та 3 для цілей поетапного затвердження типу надають таку інформацію:

(a) на першому етапі - такі частини комплекту документів та сертифікати про затвердження типу ЄС, які є відповідними стану доповнення базового транспортного засобу;

(b) на другому та подальших етапах - такі частини комплекту документів та сертифікати про затвердження типу ЄС, які є відповідними поточному етапу конструювання, разом із копією сертифіката про затвердження типу ЄС для транспортного засобу, випущеного на попередньому етапі конструювання, а також повною детальною інформацією про будь-які зміни чи доповнення відповідного транспортного засобу, здійснені виробником.

Інформацію, зазначену в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа цього параграфа, можна надавати згідно з положеннями параграфа 3.

5. Орган затвердження може за допомогою обґрунтованого запиту звернутися до виробника із вимогою надати будь-яку додаткову інформацію, необхідну для ухвалення рішення щодо того, які випробування необхідно провести, або для полегшення проведення таких випробувань.

1. Органи затвердження здійснюють затвердження типу ЄС лише після здійснення перевірки відповідності умов виробництва, зазначеної у статті 28, та відповідності типу транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла відповідним вимогам.

2. Затвердження типу ЄС здійснюють відповідно до цієї глави.

3. Якщо орган затвердження доходить висновку, що тип транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла, попри відповідність необхідним положенням, становить значний ризик для безпечності, може завдати серйозної шкоди довкіллю або громадському здоров’ю або становить значний ризик для професійної безпеки, такий орган може відмовити у здійсненні затвердження типу ЄС. У такому разі такий орган затвердження повинен негайно надіслати органам затвердження інших держав-членів та Комісії файл із детальними поясненнями причин свого рішення та доказами на підтвердження свого висновку.

4. Сертифікати затвердження типу ЄС нумерують відповідно до гармонізованої системи, встановленої Комісією за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

5. Орган затвердження упродовж одного місяця від дати видачі сертифіката про затвердження типу ЄС надсилає органам затвердження інших держав-членів копії такого сертифіката про затвердження типу ЄС разом із додатками до нього для кожного типу транспортного засобу, який був затверджений таким органом за допомогою спільної захищеної системи електронного обміну. Зазначену копію також можна надсилати у вигляді захищеного електронного файлу.

6. Орган затвердження повинен невідкладно повідомляти органам затвердження інших держав-членів про відмову у затвердженні будь-якого транспортного засобу або анулювання такого затвердження, а також про причини такого рішення.

7. Із щонайменше 3-місячними інтервалами орган затвердження надсилає органам затвердження інших держав-членів перелік затверджень типів ЄС, які такі орган здійснив, змінив, відмовився надавати або анулював стосовно систем, компонентів або окремих технічних вузлів за попередній період.

8. На запит органу затвердження іншої держави-члена орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС, повинен упродовж одного місяця з дати отримання відповідного запиту надіслати органу затвердження іншої держави-члена копію відповідного сертифіката про затвердження типу ЄС та додатки до нього за допомогою спільної захищеної системи електронного обміну. Зазначену копію також можна надсилати у вигляді захищеного електронного файлу.

9. На запит Комісії орган затвердження повинен також надати інформацію, зазначену в параграфах 5-8, Комісії.

10. Орган затвердження збирає інформаційний пакет, який складається з комплекту документів та протоколів випробувань, а також усіх інших документів, доданих до комплекту документів технічною службою або органом затвердження в процесі виконання своїх функцій. Інформаційний пакет повинен містити покажчик із переліком його складових, належним чином пронумерований або маркований в інший спосіб для чіткої ідентифікації всіх сторінок та формату кожного документа таким чином, щоб відображати запис послідовних етапів управління відповідного затвердження типу ЄС, зокрема дати переглядів та оновлень. Орган затвердження повинен мати доступ до інформації, що міститься в інформаційному пакеті, упродовж 10 років із дати закінчення строку дії відповідного затвердження.

1. Сертифікат про затвердження типу ЄС повинен мати такі додатки:

(a) інформаційний пакет, зазначений у статті 24(10);

(b) протокол результатів випробувань;

(c) ім’я (імена) та зразок (зразки) підпису особи (осіб), уповноваженої (уповноважених) підписувати сертифікати відповідності та зазначення посади такої особи (таких осіб) у компанії;

(d) у випадку затвердження типу цілого транспортного засобу ЄС - заповнений зразок сертифіката відповідності.

2. Сертифікати затвердження типу ЄС видають на основі шаблону, встановленого Комісією за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

3. Стосовно кожного типу транспортного засобу орган затвердження:

(a) заповнює всі відповідні секції сертифіката про затвердження типу ЄС разом з доданими до нього протоколами результатів випробувань;

(b) складає покажчик інформаційного пакета;

(c) невідкладно видає заявнику заповнений сертифікат разом із усіма додатками.

Комісія повинна встановити шаблон протоколу результатів випробувань, зазначеного в пункті (a), за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

4. У випадку затвердження типу ЄС, щодо дійсності якого, відповідно до статті 35, були введені обмеження, або яке було здійснене із відступом від певних положень цього Регламенту або делегованих та імплементаційних актів, ухвалених відповідно до цього Регламенту, у сертифікаті про затвердження типу ЄС повинні бути зазначені такі обмеження або відступи.

5. У випадку обрання виробником процедури змішаного затвердження типу орган затвердження заповнює інформаційний пакет із покликаннями на протоколи випробувань, встановлені імплементаційними актами, згаданими у статті 27(1), для яких немає доступних сертифікатів про затвердження типу ЄС.

6. У випадку обрання виробником процедури одноетапного затвердження типу орган затвердження встановлює перелік застосовних вимог або актів та додає такий перелік до сертифіката про затвердження типу ЄС. Комісія повинна ухвалити шаблон такого переліку за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

1. Затвердження типу ЄС здійснюють відносно систем, які відповідають даним, наведеним у комплекті документів, та які відповідають технічним вимогам, встановленим у відповідних актах, перелік яких подано в додатку I.

2. Затвердження типу ЄС компонента або окремого технічного вузла здійснюють відносно компонентів або окремих технічних вузлів, які відповідають даним, наведеним у комплекті документів, та які відповідають технічним вимогам, встановленим у відповідних актах, перелік яких подано в додатку I.

3. У випадку, якщо на компоненти або окремі технічні вузли, незалежно від того, чи передбачені для них ремонт та обслуговування, у тому числі технічне обслуговування, поширюється затвердження типу системи, що стосується певного транспортного засобу, для таких компонентів або окремих технічних вузлів не повинно бути вимог щодо додаткового затвердження типу, якщо інше не передбачено відповідними актами, перелік яких подано в додатку I.

4. У випадку, якщо компонент або окремий технічний вузол виконує свою функцію або виявляє певну властивість лише в поєднанні з іншими складовими частинами транспортного засобу, внаслідок чого перевірка відповідності вимогам можлива лише за умов роботи компонента або окремого технічного вузла в поєднанні з такими іншими складовими частинами транспортного засобу, сфера застосування затвердження типу ЄС відповідного компонента або окремого технічного вузла повинна бути відповідним чином обмежена.

У таких випадках у сертифікаті про затвердження типу ЄС повинні бути зазначені будь-які обмеження експлуатації такого компонента або окремого технічного вузла, а також інформація про спеціальні умови його монтажу.

У випадку, якщо компонент або окремий технічний вузол встановлює виробник транспортного засобу, дотримання будь-яких застосовних обмежень експлуатації або умов монтажу необхідно перевіряти під час затвердження відповідного транспортного засобу.

1. Відповідність технічним приписам, встановленим у цьому Регламенті та в актах, перелік яких подано в додатку I, повинна підтверджуватися за допомогою відповідних випробувань, які проводять призначені технічні служби.

Процедури випробувань, згаданих у першому підпараграфі, а також конкретне обладнання та інструменти, за допомогою яких, відповідно до приписів, повинні проводитися такі випробування, повинні бути такими, що встановлені у відповідних актах, перелік яких подано в додатку I.

Формат звіту за результатами випробувань повинен відповідати загальним вимогам, встановленим Комісією за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

2. Виробник повинен надати органу затвердження стільки транспортних засобів, компонентів або окремих технічних вузлів, скільки необхідно згідно з вимогами, встановленими у відповідних актах, перелік яких подано в додатку I, для проведення необхідних випробувань.

3. Необхідні випробування повинні проводитися щодо транспортних засобів, компонентів та окремих технічних вузлів, які є типовими для затверджуваного типу.

Утім, виробник може обрати за погодженням із органом затвердження транспортний засіб, систему, компонент або окремий технічний вузол, який не є типовим для затверджуваного типу, але поєднує у собі низку найнесприятливіших властивостей стосовно необхідного рівня робочих характеристик. Для допомоги в ухваленні рішення в процесі вибору може бути застосовано методи віртуального випробування.

4. За згодою органу затвердження як альтернативу процедурам випробування, зазначеним у параграфі 1, можна використовувати методи віртуального випробування на вимогу виробника стосовно вимог, встановлених у делегованих актах, ухвалених відповідно до параграфа 6.

5. Методи віртуального випробування повинні відповідати умовам, визначеним у делегованих актах, ухвалених відповідно до параграфа 6.

6. Для забезпечення однакової значущості результатів, отриманих за допомогою віртуальних випробувань, та результатів, отриманих за допомогою фізичних випробувань, Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно вимог, які можуть підлягати віртуальному випробуванню, та умов, відповідно до яких повинне здійснюватися таке віртуальне випробування. Під час ухвалення таких делегованих актів Комісія бере за основу вимоги та процедури, передбачені в додатку XVI до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2007/46/ЄС від 5 вересня 2007 року про встановлення рамок для затвердження моторних транспортних засобів та їх причепів, а також систем, компонентів та окремих технічних вузлів, призначених для таких транспортних засобів (Рамкова директива) (- 4), залежно від випадку.

1. Орган затвердження, який здійснює затвердження типу ЄС, повинен вживати необхідних заходів для перевірки - якщо необхідно, у співпраці з органами затвердження інших держав-членів - створення належних умов для забезпечення відповідності транспортних засобів, систем, компонентів або окремих технічних вузлів у процесі виробництва затвердженому типу.

2. Орган затвердження, який здійснює затвердження типу цілого транспортного засобу, повинен вживати необхідних заходів для перевірки відповідності сертифікатів відповідності, виданих виробнику, положенням статті 33. Для цього орган затвердження повинен перевірити відповідність положенням статті 33 належної кількості зразків сертифікатів відповідності, а також створення виробником належних умов для забезпечення коректності даних, зазначених у сертифікатах відповідності.

3. Орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС, повинен вживати необхідних заходів щодо такого затвердження для перевірки - якщо необхідно, у співпраці з органами затвердження інших держав-членів - подальшої відповідності умов, зазначених у параграфах 1 та 2, внаслідок чого транспортні засоби, системи, компоненти або окремі технічні вузли в процесі виробництва й надалі відповідатимуть затвердженому типу, а сертифікати відповідності й надалі відповідатимуть статті 33.

4. Для перевірки відповідності транспортного засобу, системи, компонента або окремого технічного вузла затвердженому типу, орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС, може проводити будь-які перевірки або випробування, які вимагаються для затвердження типу ЄС щодо зразків, взятих у приміщеннях виробника, в тому числі на об’єктах виробництва.

5. У випадку, якщо орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС, встановлює, що умови, зазначені в параграфах 1 і 2, не застосовуються, значною мірою відрізняються від погоджених умов та планів контролю, припинили застосовуватися або більше не вважаються відповідними, навіть якщо процес виробництва триває, такий орган затвердження повинен забезпечити належне дотримання процедури відповідності виробництва або анулювати відповідне затвердження типу.

6. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 71 стосовно детальних умов щодо відповідності виробництва. Перший такий делегований акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.

1. Виробник повинен невідкладно повідомляти орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС, про будь-які зміни даних, зафіксованих у комплекті документів.

Такий орган затвердження повинен ухвалити рішення, якої з процедур, встановлених у статті 30, необхідно дотримуватися.

За необхідності орган затвердження може ухвалити рішення, після консультацій із виробником, про здійснення нового затвердження типу ЄС.

2. Заявки на внесення змін до затвердження типу ЄС повинні подаватися винятково органу затвердження, який здійснив початкове затвердження типу ЄС.

3. Якщо орган затвердження доходить висновку, що для внесення зміни необхідно провести інспектування або випробування, він повинен відповідним чином повідомити про це виробника.

Процедури, згадані в статті 30, застосовуються лише у разі, якщо на підставі такого інспектування або таких випробувань орган затвердження дійде висновку, що вимоги до затвердження типу ЄС виконуються і надалі.

1. Якщо дані, зафіксовані в комплекті документів, змінилися, при чому проведення повторного інспектування або повторних випробувань не вимагається, таку зміну позначають як "перегляд".

У таких випадках орган затвердження, за необхідності, випускає переглянуті сторінки інформаційного пакета із нанесенням на кожну переглянуту сторінку марковання, яке чітко зазначає характер зміни та дату перевипуску. Консолідована та оновлена версія інформаційного пакета із детальним описом внесених змін вважається такою, що відповідає зазначеній вимозі.

2. Зміна позначається як "розширення", якщо дані, зафіксовані в інформаційному пакеті, змінилися, а також у разі наявності будь-якої з наведених нижче умов:

(a) необхідне подальше інспектування або подальші випробування;

(b) змінилася будь-яка інформація, зазначена в сертифікаті затвердження типу ЄС, за винятком додатків до нього;

(c) до відповідного затвердженого типу транспортного засобу або до відповідної затвердженої системи, компонента або окремого технічного вузла стали застосовними нові вимоги відповідно до будь-якого з актів, перелік яких подано в додатку I.

У випадку розширення орган затвердження видає оновлений сертифікат про затвердження типу ЄС, позначений номером розширення, який збільшується відповідно до кількості послідовних попередньо здійснених розширень. Такий сертифікат про затвердження повинен чітко показувати причину такого розширення та дату повторної видачі.

3. У кожному випадку випуску змінених сторінок або консолідованої, оновленої версії покажчик інформаційного пакета, доданий до сертифіката про затвердження, повинен бути змінений відповідним чином, щоб показувати дату останнього розширення або перегляду чи дату останньої консолідації оновленої версії.

4. Якщо нові вимоги, зазначені в пункті (c) параграфа 2, з технічної точки зору не стосуються такого типу транспортного засобу або стосуються інших категорій транспортних засобів, до яких він не належить, змін до затвердження типу транспортного засобу не вимагається.

1. У випадку розширення усі відповідні секції сертифіката про затвердження типу ЄС, додатків до нього та покажчика інформаційного пакета повинні бути оновлені. Оновлений сертифікат та додатки до нього необхідно невідкладно видати заявнику.

2. У разі перегляду переглянуті документи або консолідована, оновлена версія, залежно від випадку, разом із переглянутим покажчиком інформаційного пакета, повинні бути невідкладно видані заявнику органом затвердження.

3. Орган затвердження повинен повідомляти про будь-які зміни до затверджень типу ЄС органи затвердження інших держав-членів згідно з процедурами, визначеними в статті 24.

1. Затвердження типу ЄС видають на необмежений строк.

2. Затвердження типу ЄС стає недійсним у будь-якому з наведених нижче випадків:

(a) застосування до затвердженого типу транспортного засобу нових обов’язкових вимог щодо надання на ринку, реєстрації або введення в експлуатацію транспортних засобів, якщо оновити затвердження типу відповідним чином неможливо;

(b) добровільне й остаточне припинення виробництва затвердженого транспортного засобу;

(c) припинення дійсності затвердження в силу обмеження згідно зі статтею 35(6);

(d) анулювання затвердження типу відповідно до статті 28(5), статті 44(1) або статті 47(4).

3. У випадку, якщо недійсним стає лише один варіант типу або одна версія варіанта, затвердження типу ЄС відповідного транспортного засобу втрачає дійсність лише стосовно такого окремого варіанта або версії.

4. У разі остаточного припинення виробництва окремого типу транспортного засобу виробник повинен повідомити про це орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС для такого транспортного засобу.

Упродовж одного місяця з часу отримання повідомлення, зазначеного в першому підпараграфі, орган затвердження, який здійснив затвердження типу ЄС відповідного транспортного засобу, повинен відповідно сповістити органи затвердження інших держав-членів.

5. Без обмеження параграфа 4 у випадку очікуваного припинення дійсності затвердження типу ЄС транспортного засобу виробник повинен повідомити про це орган затвердження, який здійснив відповідне затвердження типу ЄС.

Орган затвердження, який здійснив відповідне затвердження типу ЄС, повинен невідкладно повідомити всю відповідну інформацію органам затвердження інших держав-членів для уможливлення застосування, у відповідних випадках, статті 39.

У повідомленні, зазначеному в другому підпараграфі, необхідно зазначати зокрема дату виробництва та ідентифікаційний номер останнього виробленого транспортного засобу.

1. Виробник, який діє як утримувач затвердження типу транспортного засобу, повинен супроводжувати кожен транспортний засіб, незалежно від того, чи він є завершеним, незавершеним або поетапно завершеним, який вироблений відповідно до затвердженого типу транспортного засобу, сертифікатом відповідності у вигляді паперового документа.

Такий сертифікат повинен безоплатно надаватися покупцю разом із транспортним засобом. Надання такого сертифіката не повинне залежати від здійснення прямого запиту або надання додаткової інформації виробнику.

Упродовж періоду тривалістю в 10 років після дати виробництва відповідного транспортного засобу виробник повинен на запит власника такого транспортного засобу видавати дублікат сертифіката відповідності за плату, яка не перевищує собівартості видання такого сертифіката. На лицевій стороні будь-якого дубліката сертифіката повинне бути чітко видимим слово "дублікат".

2. Виробник повинен використовувати для сертифіката відповідності шаблон, ухвалений комісією за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти повинні бути ухвалені відповідно до експертної процедури, зазначеної в статті 69(2). Зазначений сертифікат відповідності необхідно розробляти таким чином, щоб запобігти підробленню. Для цього імплементаційні акти повинні передбачати захищеність паперу, який використовується для виготовлення сертифіката, кількома друкованими елементами захисту. Перший такий імплементаційний акт повинен бути ухвалений до 31 грудня 2014 року.