У зв'язку із змінами, внесеними до Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження об'єктів, придбаних покупцями державного майна за договорами купівлі-продажу (далі - Порядок), затвердженими наказом Фонду від 15.10.2003 N 1827 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.10.2003 за N 987/8308, а також численними зверненнями до Фонду за роз'ясненням порядку практичного застосування положень цього документа пропонуємо взяти до уваги таке.

Причинами внесення зазначених змін до Порядку стали:

обмеженість сфери застосування попередньої редакції Порядку. Вона була зорієнтована лише на один (хоча й найбільш поширений, а тому такий, що вимагав першочергового внормування) спосіб подальшого відчуження, а саме - за договором купівлі-продажу. У практичній же діяльності поряд з цим способом дедалі частіше стали застосовувати інші: внесення об'єкта приватизації, відчуженого за договором купівлі-продажу під певні зобов'язання покупця перед державою (далі - об'єкт), до статутного фонду того чи іншого господарського товариства, застава об'єкта (що може мати наслідком примусове відчуження заставодержателем об'єкта в разі невиконання заставодавцем своїх боргових зобов'язань за договором застави), міна об'єкта. Можливими є також випадки подальшого відчуження шляхом дарування об'єкта або через його успадкування тощо;

необхідність доопрацювання процедури погодження подальшого відчуження об'єкта та вимог до відповідних документів з метою більш чіткого внормування питань забезпечення переходу зобов'язань покупця та відповідальності за їх порушення, визначених договором купівлі-продажу об'єкта, укладеним покупцем об'єкта з органом приватизації (далі - договір купівлі-продажу), до наступного власника.

Зміни та доповнення, внесені до Порядку зазначеним наказом Фонду, стосуються таких найбільш принципових аспектів:

1) назви Порядку. Нова назва більш чітко визначає коло об'єктів, процедура погодження подальшого відчуження яких є предметом регулювання цим документом;

2) тлумачення терміну "договір подальшого відчуження" з метою забезпечення охоплення ним документів, достатніх для належного оформлення подальшого відчуження об'єкта за всіма вищепереліченими способами;

3) посилення акценту на правонаступництві набувача об'єкта всіх прав і обов'язків його власника, визначених договором купівлі-продажу цього об'єкта. Це рекомендується забезпечувати шляхом введення відповідного запису до договору подальшого відчуження;

4) упорядкування процедури внесення змін до договору подальшого відчуження у частині, що стосується договору купівлі-продажу;

5) розширення сфери застосування Порядку на інші, не передбачені попередньою його редакцією, способи подальшого відчуження об'єкта.

Метою цього листа є надання рекомендацій з практичного застосування останнього з перелічених доповнень до Порядку (рекомендації розроблено на основі положень нового Цивільного кодексу України, який набуває чинності з 01.01.2004).

Особливості оформлення згоди органу приватизації на подальше відчуження об'єкта, яке здійснюється шляхом внесення цього об'єкта до статутного фонду того чи іншого господарського товариства, у кожному конкретному випадку визначаються:

видом господарського товариства, до якого передбачається внести об'єкт;

стадією організації (створення) зазначеного господарського товариства на час подання звернення до органу приватизації за погодженням подальшого відчуження об'єкта (новостворюване чи існуюче).

Виходячи з цього, для належного оформлення такої згоди з метою забезпечення при цьому дотримання вимог законодавчих та нормативних документів щодо переходу до господарського товариства обов'язків та відповідальності покупця потрібне правильне визначення:

складу документів (насамперед тих, які в кожному конкретному випадку слід розуміти під поняттям "договір подальшого відчуження"), необхідних і достатніх для забезпечення безумовної реалізації зазначених вимог;

порядку оформлення цих документів.

Слід зазначити, що на сьогодні ще неможливо передбачити різноманітність всіх особливостей, які можуть мати місце в практичній діяльності з вирішення таких питань. Тому спроба вже зараз жорстко регламентувати Порядком склад документів та процедуру роботи з ними мала б негативні наслідки для органів приватизації в цій роботі. У подальшому, в міру напрацювання досвіду, Порядок у цій частині буде доопрацьовуватися.

З урахуванням викладеного, заходи щодо погодження подальшого відчуження об'єкта шляхом внесення його до статутного фонду господарського товариства у найбільш типових випадках рекомендується здійснювати таким чином (тут надаються рекомендації щодо складу документів, крім визначених пунктом 2.2 Порядку. У примітках до листа надані посилання на положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства", які можна використовувати регіональному відділенню як основу для витребування від заявників про подальше відчуження об'єктів необхідних документів).

1. У разі наміру власника щодо внесення об'єкта до складеного капіталу новостворюваного повного або командитного товариства органу приватизації при відповідному зверненні власника рекомендується запропонувати йому разом із заявою, підписаною ним, надати проект засновницького договору товариства (або засновницький договір, оформлений в установленому порядку)*. Цей документ мусить містити запис про умови внесення об'єкта до складеного капіталу товариства з обов'язковим відображенням факту прийняття на себе товариством зобов'язань власника та відповідальності за їх невиконання, визначених договором купівлі-продажу.

--------------

* Згідно з частиною другою статті 88 Цивільного кодексу України "у засновницькому договорі товариства визначаються ... умови передання товариству майна учасників".

Також проект засновницького договору (засновницький договір), крім вищезазначених вимог, має передбачати відкладальну умову про те, що засновницький договір в частині, яка стосується умов внесення об'єкта до складеного капіталу товариства, набирає чинності після погодження його органом приватизації.

Погодження здійснюється після державної реєстрації товариства в двадцятиденний термін з дня одержання органом приватизації зареєстрованого у встановленому порядку засновницького договору.

Погодження проводиться шляхом накладення на засновницький договір поряд з підписами учасників повного товариства або повних учасників командитного товариства резолюції "Погоджено" за підписом керівника органу приватизації або його заступника, завіреним печаткою.

У разі невідповідності умов внесення об'єкта до складеного капіталу товариства, відображених у засновницькому договорі, поданому на погодження до органу приватизації, вищезазначеним вимогам орган приватизації відмовляє у погодженні внесення об'єкта до складеного капіталу товариства, про що повідомляє власника листом.

2. У разі наміру власника щодо внесення об'єкта до складеного капіталу існуючого повного або командитного товариства заява має бути підписаною власником об'єкта та уповноваженою особою товариства.