Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", зі змінами і доповненнями (далі - Декрет), порядок його обчислення та сплати - Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15 і зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 19.05.93 за N 50 (далі - Інструкція).

Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Перелік об'єктів справляння державного Мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита - статті 3 Декрету.

Відповідно до статті 732 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV (далі - ЦКУ) договір ренти укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, то відносини сторін визначаються загальними положеннями про купівлю-продаж, при передачі майна безоплатно - положеннями про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти (стаття 734 ЦКУ) .