<...>

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889 (далі - Закон), яким визначено, що об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема, доходи з джерелом походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті, в т. ч. і доходи від продажу рухомого майна (ст. 2 та ст. 12 Закону).

Рухомим майном для виконання норм Закону вважається будь-яке майно, відмінне від нерухомого (п. 1.18 та п. 1.10 ст. 1 Закону).

Відповідно до глав 12 та 13 Цивільного кодексу України право вимоги є майновим правом.

Оскільки майнове право не є об'єктом нерухомості, то з метою оподаткування його слід розглядати як рухоме майно.

Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від продажу рухомого майна регламентується ст. 12 Закону, відповідно до п. 12.5 якої податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Для оформлення договору з відступлення (продажу) права вимоги платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна за ставкою п. 7.1 ст. 7 (15%), а нотаріус - дії щодо контролю за сплатою податку та подання інформації податковому органу в порядку, передбаченому в п. 11.3 ст. 11 цього Закону (п. 12.5 ст. 12 Закону).