Державна податкова адміністрація України розглянула звернення щодо сплати земельного податку підприємства "А" і повідомляє наступне.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.01 N 2768-III (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 N 2535-XII "Про плату за землю" (у редакції Закону України від 19.09.96 N 378/96-ВР зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII), яким встановлені ставки земельного податку окремо для кожної категорії земель, порядок його обчислення і сплати, пільги щодо оподаткування землі, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності, у тому числі на умовах оренди. Платниками плати за землю є власники землі та землекористувачі, в тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, кому земля передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення (ст. 91, 96 Кодексу), оскільки в залежності від умов надання та цільового використання земель здійснюється їх оподаткування.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які ухвалюють рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель І затверджують проекти землеустрою (ст. 20 Кодексу).

Земельні ділянки підприємств промисловості, які знаходяться в межах населених пунктів, оподатковуються за відповідними ставками населеного пункту згідно зі ст. 7 Закону N 2535-XII, а за межами населених пунктів. за винятком сільськогосподарських угідь, за ці земельні ділянки, податок справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової ' оцінки одиниці площі ріллі по області.