1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
22.10.2009 N 23235/7/16-1116
Державним податковим
адміністраціям в Автономній
Республіці Крим, областях,
мм. Києві, Севастополі
Щодо Методичних рекомендацій з перевірки податкової звітності з податку на додану вартість
З метою запровадження подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість Державна податкова адміністрація України надсилає для керівництва в роботі Методичні рекомендації щодо подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість платників - юридичних осіб, що додаються.
Методичні рекомендації щодо подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість платників - юридичних осіб застосовуються при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість починаючи з податкової звітності за вересень та III квартал 2009 року.
За результатами опрацювання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2009 року державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві, Севастополі в термін до 1 грудня надати пропозиції та зауваження стосовно нових методів перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість платників - юридичних осіб.
Заступник Голови О.М.Любченко
Додаток
до листа ДПА України
22.10.2009
N 23235/7/16-1116
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо подвійної системи контролю перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ( za224-08 ) платників - юридичних осіб
1. Перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, отриманих органами державної податкової служби за відповідний звітний період, підрозділами оподаткування юридичних осіб здійснюється в три етапи:
1) до приймання звітності;
2) під час приймання звітності;
3) після приймання звітності.
Перший етап проведення перевірки включає узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби історії платника податку, інформації з інших джерел (АРМ "Митниця", Загального реєстру податкових накладних, Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів)).
Другий етап включає безпосереднє проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки.
Для досягнення ефективності при проведенні документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкової звітності з ПДВ платників податку та з метою розширення бази оподаткування, забезпечення збільшення загального збору податку, правильності декларування пільгових режимів, упередження випадків незаконних заявок до відшкодування ПДВ та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань з використанням податкових векселів підрозділам, що здійснюють адміністрування ПДВ регіональних органів ДПС при проведенні оперативного контролю та здійсненні документальних невиїзних перевірок необхідно досліджувати податкові ризики, за сукупністю яких платник відноситься до однієї з трьох груп (додаток 1).
Третій етап - це формування обґрунтованих висновків та відповідна передача їх до підрозділів податкового контролю юридичних осіб та податкової міліції із застосуванням системи подвійного контролю.
2. За результатами аналізу одержаної звітності проводиться групування платників податку за такими категоріями:
1) сумлінні платники;
До цієї категорії платників відносяться суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що сплачують податок до бюджету, рівень податкового навантаження яких відповідає та вище середнього по галузі.
2) платники реального сектору економіки, які мінімізують податкові зобов'язання шляхом використання послуг платників з ознаками шахрайства;
До таких платників відносяться ті суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, мають основні виробничі фонди, достатню кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності, однак використовують схеми ухилення від оподаткування (в ланцюгах постачання та придбання товарів використовують "транзитерів", вигодоформуючих платників), мають податкове навантаження нижче середнього по галузі, тобто потенційно мають резерви для збільшення надходжень до бюджету.
3) платники з ознаками шахрайства;
Платники податку з ознаками шахрайства - це суб'єкти господарювання, які не мають основних виробничих фондів, мають недостатню кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності та використовують для ухилення від оподаткування так звані "податкові ями" (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), "транзитери", які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого "податковою ямою", до ризикових платників ПДВ - мінімізаторів.
3. Подвійна система контролю перевірки податкової звітності вказаних категорій платників.
Податкова звітність, яка прийнята відповідним підрозділом та пройшла арифметичний контроль за допомогою програми "Бест-Звіт" без помилок, підлягає опрацюванню в залежності від категорії платника.
1) По сумлінних платниках інспектором підрозділу юридичних осіб проводиться методологічний контроль, та за відсутності можливих податкових ризиків здійснюється моніторинг сплати задекларованих сум (порядок опрацювання звітності сумлінних платників додаток 2).
Висновок про віднесення платника до категорії сумлінних платників податку підписує інспектор органу державної податкової служби.
2) По платниках реального сектору економіки з низьким рівнем податкового навантаження, що користуються послугами платників з ознаками шахрайства, та схемами мінімізації податкових зобов'язань відпрацьовуються дані Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, системи ризиків (додаток 1), здійснюється попередня оцінка достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства, формується схема ухилення від оподаткування (порядок опрацювання звітності платників реального сектору економіки з низьким рівнем податкового навантаження додаток 3).
Висновок за результатами перевірки таких платників за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника інспекції передається до підрозділу податкового контролю для проведення документальної перевірки.
3) Перевірка та аналіз звітності платників з ознаками шахрайства проводиться з використанням Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, системи ризиків, Загального реєстру податкових накладних (порядок опрацювання звітності платників з ознаками шахрайства додаток 4).
На підставі одержаної інформації формується схема ухилення від оподаткування.
Висновок за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника інспекції передається до підрозділу податкового контролю та податкової міліції (додаток 5).
Додаток 1
ПОДАТКОВІ РИЗИКИ,
які необхідно досліджувати при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки
1. Суб'єкт господарювання має суми заниження податкових зобов'язань чи завищення податкового кредиту за звітний місяць в сумі понад 1 млн. грн.
- використовуючи дані Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів визначити перелік таких суб'єктів;
- перевірити на наявність технічних помилок та виключити платників у яких розбіжність виникла з технічних причин чи з вини працівників ОПС;
- здійснити заходи по збору доказової бази фактів нездійснення операцій.
2. Ризик ухилення від оподаткування при експортно-імпортних операціях:
2.1. Ризик заниження ставки оподаткування при здійсненні експорту послуг. Починаючи з 31.03.2005 р. відмінено застосування нульової ставки при здійсненні поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України. Їх оподаткування залежить від місця поставки послуг (п. 6.5): розташування продавця чи покупця, а також від характеру самих послуг, а тому послуги з місцем поставки на території України оподатковується за ставкою 20 відсотків, а ті, що надані поза межами території України - не є об'єктом оподаткування.
2.2. Ризик "нетипових" експортно-імпортних операцій.
2.3. Ризик "псевдоекспорту (імпорту)".
При відпрацюванні зазначених ризиків потрібно:
- Звіряти дані в декларації з податку на додану вартість в частині експортних та імпортних операцій з інформаційними даними митних органів та даними вантажних митних декларацій (виявлення завищення обсягів експорту (імпорту)).
- Проводити моніторинг господарської діяльності платників на предмет виявлення нетипових видів операцій, що здійснюються такими платниками податку (наприклад, ввезення сировини для власних виробничих потреб за відсутності у платника бази для такої переробки (власних чи орендованих основних фондів); придбання великих обсягів продукції з коротким терміном реалізації за умов відсутності такої реалізації чи умов для переробки такої продукції; операції з ввезення та наступного вивезення однієї і тієї ж продукції та застосування при цьому значних розходжень в цінах).
- Встановити контроль за повнотою визначення податкових зобов'язань такими підприємствами, правомірністю отримання ними податкового кредиту.
3. Ризик мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.
3.1. Податкові зобов'язання дорівнюють податковому кредиту (без урахування суми ПДВ, сплаченій митним органам).
3.2. Податкове навантаження з ПДВ менше середньогалузевого (без урахування мінімізаторів з п. 3.1). Відношення суми податкових зобов'язань з ПДВ (р. 18.1 податкової декларації з податку на додану вартість) до обсягу оподатковуваних за ставкою 20% операцій (р. 1 кол. А податкової декларації з податку на додану вартість).
3.3. Розбіжності між сумою податкових зобов'язань з ПДВ задекларованих в податковій звітності з ПДВ та розрахованої за елементами доданої вартості.
При відпрацюванні підприємств "мінімізаторів" фахівцям органів ДПС рекомендується:
- Проаналізувати декларації з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг) та незначним податковим навантаженням, у тому числі тих, у яких до сплати задекларовано нульове значення.
- Проводити співставлення даних податкових декларацій з ПДВ з окремими показниками декларації з податку на прибуток/податку з доходів фізичних осіб, розрахунку акцизного збору та розрахунків по інших податках, зборах та обов'язкових платежах, звітів про суми отриманих пільг, тощо. При цьому першочергово зосередити увагу на підприємствах, які здійснюють торгівельно-посередницьку діяльність, декларують збитки, декларуючи при цьому суми ПДВ до відшкодування.
- Визначати податкові зобов'язання з ПДВ за елементами доданої вартості.
3.4. Податковий кредит сформований по ланцюгу постачання від вигодоформуючих суб'єктів господарювання ("податкових ям").
3.5. Податковий кредит сформований за рахунок податкових накладних попередніх звітних періодів (особливо до березня 2008 року)
4. Ризик необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах.
- Здійснювати порівняння показників поточної звітності з ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника. При проведенні такого аналізу в першу чергу приділяти увагу діяльності підприємств які задекларували податковий кредит за останні 12 місяців у значних обсягах та допустили різке коливання (більше 50 відс.) сум податкового кредиту.
- Звернути увагу на ритмічність діяльності СГД, динаміку обсягів продажу товарів (робіт, послуг), порівняти з розмірами задекларованих до сплати сум чи до відшкодування. Якщо мають місце відхилення, то встановити причини такого відхилення.
5. Ризик здійснення безтоварних операцій.
6. Ризик при здійсненні операцій на давальницьких умовах.
7. Ризик здійснення поставок за готівку, шляхом бартерних, товарообмінних операцій.
8. Ризик маніпулювання сумами від'ємного ПДВ (р. 26) та згортання позитивних нарахувань.
Упередження накопичення платниками у рядку 26 Декларацій з ПДВ значних сум та застосування до таких платників частину "а" пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" стосовно добровільної відмови платника ПДВ від бюджетного відшкодування.
9. Ризик мінімізації податкових зобов'язань шляхом видачі податкових векселів.
Подання пропозицій щодо застосування статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" стосовно припинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання, що систематично порушують чинне законодавство в сфері ЗЕД, або переведення їх у режим індивідуального ліцензування.
Додаток 2
ПОРЯДОК
опрацювання звітності сумлінних платників податку на додану вартість
1. Проведення доперевірочного аналізу та узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби історії платника податку, інформації з інших джерел (АРМ "Митниця", Загального реєстру податкових накладних, Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів)).

................
Перейти до повного тексту