ДПАУ розглянула запит Держкомпідприємництва України від 22.01.2010 р. N 549 щодо окремих питань оподаткування та повідомляє.

Статтею 1109 ЦКУ за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. Згідно зі ст. 420 ЦКУ комп'ютерні програми належать до об'єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток) роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Відповідно до пп. "в" п. 13.1 ст. 13 Закону про прибуток доходи у вигляді роялті, отримані нерезидентом, є одним із видів доходів із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності, з яких утримується податок, що сплачується до бюджету під час виплати цих доходів, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності (п. 13.2 ст. 13 Закону про прибуток).

Таким чином, якщо платежі за ліцензійним договором з нерезидентом повністю відповідають поняттю "роялті", визначеному п. 1.30 ст. 1 Закону про прибуток, то такі платежі, як доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, оподатковуються згідно з порядком, визначеним п. 13.2 ст. 13 Закону про прибуток.

Щодо застосування до таких платежів вимог п. 18.3 ст. 18 Закону про прибуток, то його положення застосовуються у разі укладення договорів з нерезидентами, що мають офшорний статус, які передбачають здійснення на користь таких нерезидентів оплати товарів (робіт, послуг).

Стосовно порядку оподаткування ПДВ послуг на використання комп'ютерних програм за ліцензійним договором необхідно зазначити, що якщо покупець придбаває право на використання об'єкта інтелектуальної власності без одержання права власності на нього та платіж за послугу має ознаки роялті, то згідно з пп. 3.2.7 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) винагороди (платежі) за таке використання не є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому у особи, яка передає об'єкт права у користування та отримує компенсацію за таку операцію, відсутнє право на податковий кредит за сумами податку на додану вартість, нарахованими (сплаченими) за придбані або виготовлені товари (у тому числі при їх імпорті) та послуги, вартість яких відноситься до складу витрат, пов'язаних із здійсненням такої операції.

Якщо відповідна винагорода (платіж) не має ознаки роялті, тобто об'єкти передаються у володіння або розпорядження чи власність, то така операція є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону про ПДВ як поставка послуг, і податкові зобов'язання у особи, котра надає такі послуги і передає об'єкт права, виникають за першою з подій: або з дати надходження платежів на розрахунковий рахунок, або з дати передачі (відчуження) такого об'єкта. При цьому на дату виникнення податкових зобов'язань виписується податкова накладна.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ реєстрація платником податку діє до дати її анулювання, яке відбувається, зокрема, у випадках, якщо:

платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями пп. 2.3.1 ст. 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій менші за визначені зазначеним підпунктом (300 тис. грн. (без урахування ПДВ));