Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншого розміру відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пп. 4.2.10 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889-IV (далі - Закон) до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, доход у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо іншого розміру не встановлено таким цивільно-правовим договором.