<...>

Відповідно до статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію) та статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Враховуючи вимоги статті 17 Закону про реєстрацію, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР), тому зазначення цих відомостей в реєстраційній картці, що подається державному реєстратору для здійснення певних реєстраційних дій, є обов'язковим.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Враховуючи положення Господарського кодексу щодо погодження питання про розміщення відокремлених підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування та Закону N 755, всі відокремлені підрозділи юридичної особи, які утворені для здійснення господарської діяльності, у тому числі і такі, яким в установленому порядку не надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, повинні бути включені до Єдиного державного реєстру згідно закону.

На обліку в органах державної податкової служби юридична особа має перебувати за своїм місцезнаходженням (реєстрацією) та бути зарахованою до категорії платників окремих податків за місцем знаходження всіх своїх неуповноважених відокремлених підрозділів, якщо такі відокремлені підрозділи не перебувають на обліку як платники податків. Тобто господарська організація перебуває на обліку в органах державної податкової служби за своїм місцезнаходженням).

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.03 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу.