Державна податкова адміністрація України доводить до відома та врахування в роботі, що за повідомленням Міністерства закордонних справ України (лист від 22.01.2010 N 72/14-612/1-92) 31 січня 2010 року набрала чинності Конвенція між Україною і Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, підписана 4 листопада 2008 р., ратифікована Верховною Радою України 18 листопада 2009 р. (Закон України N 1731-VI).

Відповідно до статті 28 Конвенції її положення будуть застосовуватись в Україні стосовно доходів, отриманих під час податкового року, що почнеться з або після 1 січня 2011 року.

Дія Конвенції поширюється в Україні на податки, що справляються згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами України або Лівії, або обох цих держав.

Для цілей Конвенції вираз "резидент однієї з Договірних Держав" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації чи будь-якого іншого аналогічного критерію У випадку, якщо фізична або юридична особа є резидентом обох Договірних Держав, статтею 5 Конвенції визначено правила, відповідно до яких встановлюється статус (резидентство) такої особи.

Згідно з положеннями статті 8 Конвенції, якщо підприємство - резидент Лівії здійснює підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво, то прибуток цього підприємства може оподатковуватись в Україні, але тільки щодо тієї частини прибутку, яка стосується цього постійного представництва. Причому до такого постійного представництва відносять прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах, і діяло би в повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Для цілей Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства. Конвенція детально розглядає цей термін, визначає умови, за яких здійснення певної діяльності може утворювати постійне представництво, обумовлює випадки, коли така діяльність не буде утворювати постійне представництво. Зокрема, встановлюється, що цей термін включає: місце управління, філіал, офіс, фабрику, цех; шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або інше місце видобутку природних ресурсів; склад або іншу споруду, що використовується як торгова точка. Термін "постійне представництво" також охоплює будівельний майданчик, будівельний або монтажний проект, якщо він існує або триває більше ніж 3 місяці. Надання послуг, у тому числі консультативних послуг, підприємством Лівії через співробітників або інший персонал, найнятий підприємством для таких цілей, буде вважатися в Україні постійним представництвом за умови, що діяльність такого характеру триває (в рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Україні протягом періоду або періодів, які становлять у сукупності більше ніж 3 місяці.

Відповідно до положень статті 7 Конвенції доходи, що одержуються резидентом Лівії від нерухомого майна, яке знаходиться в Україні, будуть оподатковуватись в Україні. При цьому термін "нерухоме майно" визначається відповідно до законодавства України. Зазначене положення буде також застосовуватись до доходів, що одержуються від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна. Морські та повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.

Прибутки, одержані від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, а також від участі у спільному фонді, спільному підприємстві чи міжнародному виконавчому органі згідно з положеннями Конвенції оподатковуються лише в тій Державі, в якій знаходиться фактичний керівний орган підприємства.

Що стосується оподаткування так званих пасивних доходів (дивідендів, процентів, роялті), одержуваних з джерел в Україні резидентом Лівії, який не здійснює підприємницьку діяльність в Україні через постійне представництво, то відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підпункти "а", "б", "в" пункту 13.1 і пункт 13.2 статті 13) та згідно з положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункти 1.3 та 1.12 статті 1, пункт 3.2 статті 3, пункт 9.11 статті 9) такі доходи підлягають оподаткуванню в Україні, але згідно з положеннями Конвенції право України як країни - джерела доходу обмежене певною, встановленою у відповідних статтях Конвенції ставкою оподаткування.

Якщо фактичним власником дивідендів є компанія - резидент Лівії, яка володіє безпосередньо принаймні 25% капіталу компанії - резидента України, що сплачує дивіденди, то податок, що стягується в Україні, не повинен перевищувати 5% від загальної суми дивідендів. В інших випадках ставка податку з дивідендів дорівнює 15% від загальної суми дивідендів.