1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
27.01.2010 N 1366/7/07-1417
Державним податковим
адміністраціям в Автономній
Республіці Крим,
областях, містах Києві
та Севастополі
Про надання роз'яснення
У зв'язку з надходженням численних запитів платників податків та податкових органів щодо права на нарахування податкового кредиту у зв'язку із придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів в контексті застосування підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в залежності від того, чи введені такі основні фонди в експлуатацію, Державна податкова адміністрація України повідомляє.
Існуючий порядок та процедура відшкодування з Державного бюджету заявлених сум податку на додану вартість, регламентовані Законом України від 03.04.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Тобто, сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань кожного окремого звітного періоду. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III податкової декларації з податку на додану вартість та є необхідною, але не єдиною умовою.
Сума визначеного від'ємного значення, за винятком врахованої у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного періоду).
Лише за умови, що у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону).
При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону особа, яка:
була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);
мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Зазначаємо, що згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни "основні фонди" та "нематеріальні активи" розуміються у значенні, визначеному Законом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) (далі - ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"), а саме, відповідно до підпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

................
Перейти до повного тексту