Державна податкова адміністрація України доводить до відома та врахування в роботі, що за повідомленням Міністерства закордонних справ України (лист від 29.12.2009 N 72/14-612/1-3335) 18 грудня 2009 року набрала чинності Угода між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, підписана 26 січня 2007 р., ратифікована Верховною Радою України 22 жовтня 2009 р. (Закон України N 1677-VI).

Відповідно до статті 27 Угоди її положення будуть застосовуватись в Україні:

а) стосовно податків, утриманих у джерела з або після 1 січня 2010 року; та

б) стосовно інших податків, які стягуються під час податкового року, що починається з або після 1 січня 2010 року.

Дія Угоди поширюється в Україні на податки, що справляються згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Угода застосовується до осіб, які є резидентами України або Сінгапуру, або обох цих держав.

Для цілей Угоди вираз "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу й будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю або місцевий орган влади чи орган, заснований відповідно до закону. У випадку, якщо фізична або юридична особа є резидентом обох Договірних Держав, статтею 4 Угоди визначено правила, відповідно до яких встановлюється статус (резидентство) такої особи.

Згідно з положеннями статті 7 Угоди, якщо підприємство - резидент Сінгапуру здійснює підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво, то прибуток цього підприємства може оподатковуватись в Україні, але тільки щодо тієї частини прибутку, яка стосується цього постійного представництва. Причому до такого постійного представництва відносять прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах, і діяло б в повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Для цілей Угоди термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства. Угода детально розглядає цей термін, визначає умови, за яких здійснення певної діяльності може утворювати постійне представництво, обумовлює випадки, коли така діяльність не буде утворювати постійне представництво. Зокрема, встановлюється, що цей термін включає: місце управління, філіал, офіс, фабрику, майстерню; шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовуються як торговельна точка. Термін "постійне представництво" також охоплює будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує 12 місяців. Надання послуг, включаючи консультаційні послуги, підприємством Сінгапуру через співробітників або інший персонал, найнятий підприємством для таких цілей, буде вважатися в Україні постійним представництвом за умови, що діяльність такого характеру триває (у рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Україні протягом періоду або періодів, які становлять у сукупності більше ніж 6 місяців у будь-якому дванадцятимісячному періоді.

Не розглядається як така, що створює постійне представництво, діяльність, що має підготовчий або допоміжний характер, а також підприємницька діяльність, здійснювана в Україні через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом за умови, що ці особи діють у межах своєї звичайної діяльності. Однак, якщо діяльність такого агента здійснюється повністю або майже повністю від імені цього підприємства і якщо між цим підприємством й агентом в їхніх комерційних і фінансових зв'язках існують або встановлюються умови, які відрізняються від тих, які могли б існувати між незалежними підприємствами, він не вважатиметься агентом з незалежним статусом.

Відповідно до положень статті 6 Угоди доходи, що одержуються резидентом Сінгапуру від нерухомого майна, яке знаходиться в Україні, будуть оподатковуватись в Україні. При цьому треба брати до уваги, що вищезазначене положення буде застосовуватись до доходів, що одержуються від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна. Морські та повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.

Прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, а також від участі у пулі, спільному підприємстві чи в міжнародному транспортному агентстві згідно з положеннями Угоди оподатковуються лише в цій Державі. Таким чином, доходи, одержані резидентом Сінгапуру від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях в Україну, звільняються від оподаткування в Україні.

Що стосується оподаткування так званих пасивних доходів (дивідендів, процентів, роялті), одержуваних з джерел в Україні резидентом Сінгапуру, який не здійснює підприємницьку діяльність в Україні через постійне представництво, то відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підпункти "а", "б", "в" пункту 13.1 і пункт 13.2 статті 13) та згідно з положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункти 1.3 та 1.12 статті 1, пункт 3.2 статті 3, пункт 9.11 статті 9) такі доходи підлягають оподаткуванню в Україні, але згідно з положеннями Угоди право України як країни - джерела доходу обмежене певною, встановленою у відповідних статтях Угоди ставкою оподаткування.