Державна податкова адміністрація України у зв'язку із зверненнями органів державної податкової служби з питань, які виникають при проведенні камеральних перевірок розрахунків земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку, а також при проведенні невиїзних документальних перевірок, повідомляє наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2535), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Згідно зі статтею 17 Закону N 2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 5 Закону України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" (із змінами та доповненнями) та пунктом 5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 658 (із змінами та доповненнями), встановлено, що сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму такого податку за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією, та до 1 лютого поточного року подають: загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням; звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Отже, платники земельного податку та орендної плати за землі державної або комунальної власності, а також платники фіксованого сільськогосподарського податку, подають податкові розрахунки до відповідних органів державної податкової служби до 1 лютого поточного року. Звітним періодом для зазначених платежів визначений звітний (податковий) місяць.

Відповідно до частини "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2181), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, у разі якщо внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Форма Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів затверджена наказом ДПА України від 17.07.2006 N 416, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 за N 872/12746, та встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільськогосподарського податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків).