Відповідно до пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.03 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) оподатковуваним доходом платника податку є частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. ст. 11 та 12 цього Закону.

При зверненні кредитором стягнення на предмет застави оподатковуваним доходом фізичної особи є неповернута сума кредиту.

У разі взяття банком заставленого майна на свій баланс як основного засобу, слід вважати, що фізична особа здійснила операцію відчуження (продажу) власного майна банку.

Банк при купівлі у фізичної особи нерухомого чи рухомого майна має виконати всі функції податкового агента щодо вартості придбаного майна, зокрема нарахувати податок за нормами ст. 11 або ст. 12 Закону та сплатити (перерахувати) утриманий податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку за ставками, зазначеними у цих статтях Закону.

Відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) до бюджету податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.