<...>

Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону, згідно з положеннями якого заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону (абз. 3 п. 1.1 ст. 1 Закону).

Податкова соціальна пільга не може застосовуватися до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону. До цього переліку (частина "е") належать доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності.

Окрім того, згідно зі статтею 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який регулює здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування та фіксованим розміром оподаткування, та Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у редакції від 28 червня 1999 року N 746/99, звітним податковим періодом у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є квартал, півріччя, рік.

Податкова соціальна пільга не застосовується також до доходів самозайнятої особи, одержаних безпосередньо від здійснення підприємницької діяльності.

Виходячи з наведеного, працівник установи, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, але не отримує <...> доходів від такої діяльності, не має права на застосування податкової соціальної пільги до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати, як це і передбачено пп. 6.3.3 "е" п. 6.3 ст. 6 Закону.

Водночас, працедавець, який на підставі належно отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від обкладення цим податком (пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону).