ДПАУ розглянула лист АТ щодо надання роз'яснення з питань застосування податкового законодавства при здійсненні операцій з прийняття у власність заставодержателя (банку) заставленого майна та подальшого продажу такого майна і повідомляє.

Відповідно до пп. 7.9.5 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження; якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави відчужується у власність заставодержателя у рахунок погашення боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставодержателем такого об'єкта застави у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), є ціною придбання такої застави.

Як викладено у запиті, отриманий АТ у власність об'єкт основних фондів - будівлю, яка була предметом застави - оприбутковано на балансі банку як майно, яке не призначене для подальшого використання у власній господарській діяльності банку, - невиробничі фонди, які підлягають реалізації.

Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: