Державна податкова адміністрація України розглянула лист від 13.04.2009 р. N 9659/8/15-418 щодо подання податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та повідомляє таке.

Згідно зі ст. 21 Закону України від 06.10.98 р. N 161-XIV "Про оренду землі" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 161-XIV) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 Закону N 161-XIV визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі (ст. 15 Закону N 161-XIV) .

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України) .

Отже, додаткова угода, що змінює вже зареєстрований договір оренди землі, повністю або частково має укладатись у такій самій формі, що й договір, який змінюється.

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 03.06.2008 р. N 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 21 Закону N 161-XIV та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом N 2535-XII; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом N 2535-XII.