Державна податкова адміністрація України на виконання доручення першого віце-прем'єр-міністра України від 23.03.09 N 15107/1/1-09 розглянула лист Української асоціації адміністраторів недержавних пенсійних фондів від 20.03.09 N 0000000038 і в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно із п. 1.16 ст. 1 Закону України від 22.05.03 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично несених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.

При цьому Закон не містить чітко визначеного порядку проведення розрахунку податкового кредиту.

Водночас, Законом встановлено обмеження щодо не завищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного коду, одержаного платником податку протягом року як заробітна плата.

Згідно із визначенням поняття "заробітна плата", даним у частині "д" п. 1.3 ст. 1 Закону, заробітна плата - це доходи нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території країни від працедавця.

Крім того, відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону, загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Таким чином, відповідно до наведених норм Закону, до рахунку податкового кредиту включається сума парадної протягом звітного податкового року заробітної плати та сума здійснених витрат, дозволених Законом до включення до податкового кредиту.

Щодо зменшення суми нарахованої заробітної плати на суми відрахувань до соціальних фондів, передбачене п. 3.5 3 Закону, то ця норма Закону застосовується виключно при визначенні об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати. У статтях 5 та 10 Закону, які регламентують порядок нарахування податкового кредиту, норми, аналогічні п. 3.5 ст. 3 Закону, відсутні.

Крім того, згідно із ст. 6 Закону, об'єкт оподаткування, визначений відповідно до п. 3.5 ст. 3 Закону, може зменшуватися ще й на податкову соціальну пільгу.

Однак, при нарахуванні податкового кредиту Закон передбачає застосування інших, не пов'язаних з нарахуванням заробітної плати критеріїв, зокрема, документально підтверджених витрат. Тобто Законом встановлено окремі, не пов'язані між собою, порядки щодо визначення об'єкта оподаткування при нарахуванні заробітної плати та щодо нарахування податкового кредиту. При цьому Законом передбачено лише порівняння розміру (суми) податкового кредиту з розміром (сумою) нарахованого доходу платника податку у вигляді заробітної плати.