- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
08.05.2009 N 2020/A/17-0714 |
N 9544/7/17-0717
Щодо порядку визначення резидентського статусу фізичної особи - платника податку з доходів фізичних осіб
(Витяг)
<...> Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України від 22.05.2003 р.
N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Відповідно до п. 1.20 ст.
1 Закону фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Цивільний кодекс України (ст. 29) визначає, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
До того ж згідно зі ст.
1 Закону України від 11 грудня 2003 року
N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. При цьому згідно зі ст. 3 цього Закону відомості про місце проживання мають бути внесені до паспортного документа із зазначенням адреси житла та внесення цих даних до реєстраційного обліку, що здійснюється відповідним органом, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Тобто фізична особа - резидент України має бути зареєстрована в установленому порядку в Україні (мати відмітку в паспортному документі про реєстрацію місця проживання).
Також відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст.
1 Закону, у разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
................Перейти до повного тексту