Державна податкова адміністрація України розглянула лист Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України від 05.02.2009 р. N 51 щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з реорганізації підприємства в результаті його перетворення і повідомляє.

Статтею 108 Цивільного кодексу України визначено, що зміна організаційно-правової форми юридичної особи є її перетворенням.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України визначено, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно з статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації). Тобто відбувається передача валових активів однієї юридичної особи іншій юридичній особі. Компенсацією при такій передачі є набуття юридичною особою, що отримала такі активи, обов'язків юридичної особи, що їх передала.

Відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку не є об'єктом оподаткування.

Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

При здійсненні операції з включення активів підприємства, що реорганізується, до складу активів іншого підприємства, компенсацією визнаються корпоративні та майнові права і обов'язки стосовно пасивів реорганізованого підприємства.

Останнім абзацом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону встановлено, що у випадку, якщо в подальшому товари (послуги), стосовно яких платником було отримано податковий кредит, починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У такому разі, відповідно до вимог останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону активи підприємства, що передаються, з метою оподаткування вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає така передача, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В зв'язку з цим платник податку, активи якого в межах реорганізації передаються іншому платнику або розподіляються між декількома іншими платниками, повинен нарахувати податкові зобов'язання на вартість таких активів, виходячи з їх звичайної ціни, але не нижче ціни придбання.