Законом України від 26.12.2008 р. N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (ст. 54) установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (для працездатних осіб це - 669 грн. на одну особу в розрахунку на місяць).

Статтею 55 цього Закону мінімальну заробітну плату на 1 січня 2009 року встановлено у розмірі 605 грн.

У зв'язку з застосуванням на 1 січня 2009 року прожиткового мінімуму на працездатну особу на рівні 669 грн. на місяць, розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 940 грн. (669 грн. х 1,4).

Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) розмір податкових соціальних пільг залежить від категорій платників податку і дорівнює 100, 150 та 200% від 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, тобто становить:

- 100% - 302 грн. 50 коп.;

- 150% - 453 грн. 75 коп.;

- 200% - 605 грн.

Тобто, згідно з Законом N 889 у 2009 році будь-який платник податку, в якого заробітна плата протягом звітного податкового місяця не перевищує 940 грн., має право на застосування 100% податкової соціальної пільги у розмірі 302 грн. 50 коп.

Умови та порядок надання податкової соціальної пільги визначено Законом N 889 (ст. 6), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, і запроваджено в Україні як один із видів пільг щодо оподаткування доходів фізичних осіб. Цим Законом передбачено надання пільг щодо оподаткування доходів усім громадянам у вигляді невключення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів (незалежно від їх розміру), а для малозабезпечених верств суспільства - і шляхом застосування до заробітної плати податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга (ПСП) встановлена в залежності від категорій платників у розмірах 100, 150, 200 відсотків від мінімальної заробітної плати і застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги, підставою для якої є подана працедавцю заява за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.09.2003 р. N 461 "Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку" (зареєстровано в Мін'юсті України 14.10.2003 р. за N 929/8250).

Згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону N 889 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку (нарахованого на його користь) протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, відшкодування, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом), якщо його розмір не перевищує суму, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженій на 1,4 і округленій до найближчих 10 грн.

Як відомо, діючим на 01.01.2009 р. є прожитковий мінімум у сумі 669 грн. Саме виходячи з цієї величини визначається максимальний розмір доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, для цілей застосування ПСП. Зміна прожиткового мінімуму протягом року не спричинить зміни граничного розміру доходу, при якому платники податку мають право на ПСП. Таким чином, у 2009 році максимальна сума заробітної плати, при якій фізична особа має право на ПСП, становить 940 грн. (669 грн. х 1,4 = 936 грн. 60 коп., до найближчих 10 грн. = 940).

Виняток становлять платники податку, які мають право на ПСП згідно з пп. "а"-"в" пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889, а саме:

самотня мати чи самотній батько (опікун або піклувальник), які утримують дитину віком до 18 років;

особа, яка утримує дитину-інваліда віком до 18 років;

особа, яка має троє чи більше дітей віком до 18 років.

Для зазначених категорій громадян граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП (одному з батьків), визначається як добуток суми, установленої абзацом першим пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону N 889, та відповідної кількості дітей. Отже, для отримання підвищеної ПСП за наявності, наприклад, трьох дітей, щодо яких існує право на пільгу, дохід платника податку не повинен перевищувати 2820 грн. (940 грн. х 3).

Якщо працюють двоє батьків - платників податку, які мають право на податкову соціальну пільгу з підстав, перелічених у підпунктах "а" - "в" пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону, то до доходів одного з них застосовуються положення частин першої та другої пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону, а до доходів другого - лише норми частини першої пп. 6.5.1 зазначеної статті.

При цьому в обох таких платників (батьків) зберігається право на одержання 150-відсоткової податкової соціальної пільги у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років та на додаткове одержання податкової соціальної пільги згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону безпосередньо на себе в розмірі, визначеному пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону.

Щодо документів, які платник податку має подати працедавцю для того, щоб податкова соціальна пільга застосовувалася до його підвищеного доходу кратно кількості дітей, то такий платник має зазначити це у заяві працедавцю. Водночас у заяві має бути зазначено, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. N 2035 "Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги", якщо платник податку подає заяву на застосування 150% податкової соціальної пільги як до платника податку, який має троє чи більше дітей віком до 18 років, то він зобов'язаний додати до заяви копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися виключно з податкового періоду (місяця), у якому працедавцем одержано таку заяву з підтвердними документами, і вона не застосовується за податкові місяці, що передують місяцю, в якому була подана заява про застосування пільги.

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктами "а" - "в" пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення такого віку, - до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або в разі його відмови від дитини чи передання дитини на державне утримання, в тому числі до будинку маляти, дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з податкового місяця, на який припадає відповідна подія.

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 та з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону N 889 будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого із джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги в розмірі, що дорівнює 50% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Зазначимо, що ця норма застосовується за умови дотримання вимог п. 6.5 ст. 6 цього Закону. Тобто отриманий загальний місячний оподатковуваний дохід не повинен перевищувати у 2009 р. 940 грн.

Оскільки на 1 січня 2009 р. мінімальна заробітна плата становить 605 грн. на місяць, то розмір податкової соціальної пільги для будь-якого платника податку, в якого розмір місячної заробітної плати не перевищує зазначеного рівня (940 грн.), становить 302 грн. 50 коп. (605 грн. х 50%).

Водночас платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачено пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889, для її одержання зазначає про таке право у заяві та додає відповідні підтверджувальні документи за формою, визначеною центральним податковим органом. У такому випадку більша за розміром податкова соціальна пільга застосовується з того податкового періоду (місяця), в якому подано заяву та надано підтверджувальні документи (таблицю див. на с. 32).

Необхідно зазначити, що певні категорії громадян, такі як учасники війни, учасники бойових дій в інших країнах світу (у тому числі в Афганістані), члени сімей загиблих тощо, при додержанні вимог щодо неперевищення рівня нарахованої заробітної плати у 2009 році понад 940 грн. на місяць мають право на 100% податкової соціальної пільги.

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох вищезазначених підстав і більше, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір.

Наприклад, якщо платник податку одночасно є учасником бойових дій під час Другої світової війни (право на застосування податкової соціальної пільги 200%) та вдівцем (право на застосування податкової соціальної пільги 150%), то він повинен подати до бухгалтерії працедавця заяву, в якій необхідно вказати, яку за розміром пільгу він обирає (переважно найбільшу - 200%), та підтвердити право на одержання вибраної пільги відповідними документами. Порядок надання таких документів і їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2035 "Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги" (із змінами і доповненнями).