Відповідно до п. 16.11 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про прибуток) нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом.

Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом (далі - Розрахунок), форма якого визначена у додатку 2 до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31.07.97 р. N 274 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.97 р. за N 352/2156), в контексті Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) є податковою декларацією, тобто документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено порядок узгодження платником податків сум податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації, який, зокрема, передбачає право платника податків з метою виправлення самостійно виявлених у відповідному податковому періоді помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, на подання уточнюючого розрахунку. При цьому платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Отже, Закон передбачає для платника податків можливість виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації лише в одному з двох варіантів - скористатися правом на подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення виправлених показників у податковій декларації за наступний податковий період.

Слід враховувати також, що згідно з пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.