Державна податкова адміністрація України розглянула листа <...> з питань податкового кредиту на навчання і повідомляє.

Згідно з п. 1.16 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з оплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу (п. 1.16 ст. 1 Закону). Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Тобто у підтвердних документах (квитанціях на сплату вартості навчання, касових ордерах, платіжних дорученнях на безготівкове перерахування зазначених коштів тощо) мають бути зазначені безпосередньо дані (прізвище, ім'я, по батькові) платника податку, який претендує на податковий кредит. Якщо у платіжних документах на сплату вартості навчання вказано, що платіж прийнято від іншої ніж такий платник податку особи, то така сплачена сума не може бути включена до податкового кредиту такого платника податку

Крім того, Законом встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата. Згідно із визначенням поняття "заробітна плата", даним у п.п. 1.1 та 1.3 ст. 1 Закону, заробітна плата - це доходи, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема, Кодексом законів про працю України. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу (у штат підприємства), на підставі якого робиться відмітка у трудовій книжці такого працівника про прийняття його на роботу на відповідну посаду.