Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо застосування окремих норм податкового законодавства і повідомляє.

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Законом України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду як на території України, так і за її межами (п. 1.2 ст. 1 Закону).

Водночас підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону встановлено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (не підлягає відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

При цьому згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу, провадиться один раз по кожному виду використання (пункт 4 статті 116 Земельного кодексу).

З урахуванням наведеного, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що безпосередньо отримані ним у власність у процесі приватизації із земель державної або комунальної власності (за умови дотримання вимог статей 35, 116, 118, 121 Земельного кодексу), права власності на які посвідчено державними актами, зареєстрованими відповідно до чинного законодавства.

Водночас, згідно з підпунктом 11.2.2 пункту 11.2 статті 11 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості, в тому числі земельної ділянки, іншого, ніж зазначені у підпунктах 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 та 11.1 пункту 11.1 статті 11 Закону N 889, підлягає оподаткування за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону. Тобто вартість частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перевищує встановлений ст. 121 Земельного кодексу розмір, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Підприємство при придбанні у фізичної особи земельної ділянки сільгосппризначення (в т.ч. ОСГ та для садівництва) в межах норм, визначених ст. 121 Земельного кодексу, має виконати функції податкового агента тільки в частині подання до податкового органу податкового розрахунку ф.N 1 ДФ про виплачені такій фізичній особі доходи. У випадку виникнення об'єкту оподаткування у вигляді перевищення встановленого ст. 121 Земельного кодексу розміру земельної ділянки, підприємство повинно виконати всі покладені на податкового агента функції стосовно такого перевищення.