За повідомленням Міністерства закордонних справ України (лист від 25.11.2008 р. N 72/14-612/1-3575) 9 жовтня 2008 р. набрала чинності Конвенція між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і капітал та Протокол до неї, підписані 8 листопада 2006 р., ратифіковані Верховною Радою України 3 вересня 2008 р. (Закон України N 357-VI).

Положення цієї Конвенції застосовуються:

стосовно податків, утриманих у джерела (дивіденди, проценти, роялті), - з 1 січня 2009 р.;

стосовно інших податків - за податковий рік, починаючи з 1 січня 2009 р.

В Україні положення Конвенції застосовуються до податків, що справляються згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Ця Конвенція також застосовуватиметься до будь-яких ідентичних або значним чином подібних податків, які справлятимуться в Україні після дати підписання цієї Конвенції на додаток до існуючих податків або замість них.

Конвенція застосовується до осіб (юридичних та фізичних), які є резидентами однієї з держав - України або Ісландії, або резидентами обох держав. Для цілей Конвенції вираз "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації чи будь-якого іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу й будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю або місцевий орган влади. Проте цей термін не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно прибутків із джерел у цій Державі або стосовно капіталу, що в ній знаходиться.

Якщо згідно з вищенаведеним визначенням фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, Конвенцією встановлено відповідні правила, за якими можна визначити, резидентом якої з двох Держав вважатиметься ця особа для цілей оподаткування.

Якщо особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій розміщено її фактичний керівний орган.

Відповідно до положень ст. 7 Конвенції, якщо ісландське підприємство здійснює підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в Україні постійне представництво, то прибуток цього підприємства може оподатковуватися в Україні, але тільки щодо тієї частини прибутку, яка стосується цього постійного представництва. Причому до такого постійного представництва відносять прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим і самостійним підприємством і діяло б у повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Податок на прибуток постійного представництва визначається відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) та Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 274 та зареєстрованого у Мін'юсті України 28.08.97 р. за N 352/2156 (зі змінами та доповненнями).

Чинне законодавство України дає узагальнене визначення терміна "постійне представництво" (п. 1.17 ст. 1 Закону). У Конвенції цей термін розглядається більш детально, обумовлюються випадки, коли діяльність не розглядається як така, що утворює постійне представництво. Зокрема, будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт або пов'язана з ними наглядова діяльність, надання послуг, у тому числі консультативних, підприємством через співробітників або інший персонал, найнятий підприємством для таких цілей, утворюють постійне представництво тільки у тому разі, якщо такий майданчик або об'єкт, або діяльність такого характеру (у рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) існують (тривають) протягом періоду (періодів), що перевищують у сукупності шість місяців.

Доходи, що одержуються резидентом Ісландії від нерухомого майна, яке знаходиться в Україні, та доходи від відчуження такого майна оподатковуватимуться в Україні. При цьому треба брати до уваги те, що вищезазначене положення застосовуватиметься до доходів, що одержуються від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна. Морські, річкові та повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.