Пунктом 7 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 107-VI) внесено зміни до статей 7, 8 Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2535-XII), відповідно до яких у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону N 107-VI розділ II, зокрема п. 7, набирає чинності з 1 січня 2008 року.

Однак п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, п. 3 розділу III Закону N 107-VI і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону N 107-VI (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) Конституційним Судом України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема п. 7 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону N 107-VI.

Пунктом 5 резолютивної частини зазначеного вище рішення Конституційного Суду України встановлено, що положення Закону N 107-VI визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з моменту прийняття рішення, а саме з 22.05.2008 р.