Державна податкова адміністрація України надсилає до відома і керівництва в роботі Конвенцію між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, підписану 21.11.95 р. (надалі - Конвенція) і яка набула чинності з 21.11.96 р. При цьому звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до статті 30 (Вступ у чинність) Конвенції її положення будуть мати дію у випадку податків, утриманих у джерела на доход, одержаний на або після 01.01.97 р., у випадку інших податків на доход та податків на майно, для податків, що стягуються під час будь-якого періоду оподаткування, що починається на або після 01.01.97 р.

Конвенція застосовується в Україні на:

- податок на прибуток підприємств,

- прибутковий податок з громадян.

При застосуванні Конвенції слід мати на увазі, що положення законодавства України застосовуються до оподаткування доходів, одержаних резидентами Латвії із України тією мірою, яка не суперечить Конвенції.

При практичному застосуванні Конвенції належить враховувати нижче викладене.

1.Оподаткування прибутку, отримуваного резидентом Латвії через постійне представництво.

Закон України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" дає узагальнене визначення терміну "постійне представництво". Конвенція (стаття 5) цей термін розглядає детальніше, обумовлюються випадки, коли діяльність нерезидента в Україні не буде створювати постійне представництво. Так, згідно з Конвенцією термін "постійне представництво" не включає будівельний майданчик або будівництво, монтажний або складальний об'єкт, якщо вони існують не більше шести місяців; не розглядається як така, що створює постійне представництво, діяльність, яка має підготовчий або допоміжний характер, а також комерційна діяльність, здійснювана в Україні через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом. Той факт, що компанія-резидент України контролюється компанією-резидентом Латвії, сам по собі не перетворює цю українську компанію у постійне представництво латвійської компанії. Таким чином будь-яке спільне підприємство з участю латвійського капіталу само по собі не створює постійне представництво. Для вирішення питання, чи є це спільне підприємство постійним представництвом чи ні, повинні бути враховані інші положення цієї статті, а також положення чинного законодавства України.

При застосуванні Конвенції необхідно враховувати, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" термін "нерезидент" включає не лише юридичні особи, але також будь-які інші суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи України. Таким чином постійне місце діяльності будь-якого з нерезидентів, як вони визначені в п.1.8 статті 1 Закону, що відповідає критеріям постійного представництва, викладеним у Законі та Конвенції, створює постійне представництво.

Стаття 7 Конвенції встановлює правила стосовно оподаткування прибутку від підприємницької діяльності, що одержується нерезидентом через це постійне представництво.

Прибуток, одержуваний підприємством, яке керується резидентами Латвії від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, оподатковується тільки в Латвії (стаття 8).

II. Оподаткування пасивних доходів в Україні

Згідно з положеннями статей 10, 11 і 12 Конвенції та відповідно до чинного законодавства України щодо оподаткування пасивних прибутків резидентів Латвії, які не здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво, при їх репатріації за межі України встановлено такі ставки:

1. Стосовно дивідендів:

1.1. 5 відсотків - на дивіденди, що виплачуються компанією-резидентом України компанії (на відміну від товариства), що є резидентом Латвії, за умови, що така латвійська компанія є фактичним власником дивідендів і володіє принаймні 25 відсотками статутного фонду української компанії, яка сплачує дивіденди (стаття 10, пункт 2а);