Державна податкова адміністрація України надсилає до відома і керівництва в роботі Конвенцію між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, підписану 05.03.96 р. (надалі - Конвенція) і яка набула чинності з 21.08.96 р. При цьому звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до статті 31 Конвенції про набуття чинності, її положення будуть мати дію стосовно податків на прибуток підприємств для будь-якого оподатковуваного періоду, що починається з або після 01.01.97 року, стосовно податків на дивіденди, проценти, роялті і прибуткового податку з громадян для будь-яких платежів, зроблених на шістдесятий або після шістдесяти днів, наступних за днем набуття Конвенцією чинності, з або після 21.08.96 р., а саме з або після 20.10.96 р. для резидентів Данії.

При застосуванні Конвенції слід мати на увазі, що положення законодавства України застосовуються до оподаткування доходів, одержаних резидентами Данії із України в тій частині, яка не суперечить Конвенції.

При практичному застосуванні Конвенції належить враховувати нижче викладене.

I. Оподаткування прибутку, який одержує резидент Данії через постійне представництво.

Закон України від 28.12.94 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" дає узагальнене визначення терміну "постійне представництво". Конвенція (стаття 5) цей термін розглядає детальніше, обумовлюються випадки, коли діяльність нерезидента в Україні не буде створювати постійне представництво. Так, згідно з Конвенцією термін "постійне представництво" не включає будівельний майданчик або монтажний, або складальний об'єкт, якщо такі майданчики або об'єкти існують не більше дванадцяти місяців; не розглядається як така, що створює постійне представництво, діяльність, яка має підготовчий або допоміжний характер, а також комерційна діяльність, здійснювана в Україні через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом. Той факт, що компанія-резидент України контролюється компанією-резидентом Данії, сам по собі не перетворює цю українську компанію у постійне представництво датської компанії. Таким чином будь-яке спільне підприємство за участю датського капіталу само по собі не створює постійне представництво. Для вирішення питання, чи є це спільне підприємство постійним представництвом чи ні, повинні бути враховані інші положення цієї статті, а також положення чинного законодавства України.

Діяльність, пов'язана з попереднім дослідженням, експлуатацією або видобутком вуглеводню та інших природних ресурсів як спеціальний вид підприємницької діяльності стосовно створення і відповідно оподаткування постійного представництва, розглядається окремо у статті 23.

При застосуванні Конвенції необхідно враховувати, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" термін "нерезидент" включає не лише юридичні особи, але також будь-які інші суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи України. Таким чином постійне місце діяльності будь-якого з нерезидентів, як вони визначені в п.1.8 статті 1 Закону, що відповідає критеріям постійного представництва, викладеним у Законі та Конвенції, створює постійне представництво.

Стаття 7 Конвенції встановлює правила стосовно оподаткування прибутку бізнесу, що одержується нерезидентом через це постійне представництво.

На відміну від чинного законодавства України прибуток, одержуваний резидентами Данії від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, а також фрахт, сплачуваний українським підприємством резиденту Данії, звільняється від оподаткування в Україні (Стаття 8). При цьому прибуток, одержуваний через представництва авіа- чи морських компаній Данії від міжнародних перевезень, також підпадає під дію цієї статті.

II. Оподаткування пасивних доходів в Україні.

Згідно із положеннями статей 10, 11 і 12 Конвенції та чинного законодавства України щодо оподаткування пасивних прибутків резидентів Данії, які не здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво, при їх репатріації за межі України встановлено такі ставки:

1. Стосовно дивідендів:

1.1. 5 відсотків - на дивіденди, що виплачуються компанією-резидентом України компанії (на відміну від партнерства), що є резидентом Данії, за умови, що така датська компанія є фактичним власником дивідендів і володіє принаймні 25 відсотками статутного фонду української компанії, яка сплачує дивіденди (стаття 10, пункт 2a);

1.2. 15 відсотків - на дивіденди, що виплачуються компанією-резидентом України резиденту Данії, який є їх фактичним власником в усіх інших випадках (статті 10, пункт 2b).

2. Стосовно процентів:

2.1. звільнення від оподаткування процентів, що виникають в Україні і сплачуються (i) Державі Данії, політико-адміністративному підрозділу, місцевому органу влади або встановленій законом організації, яка є власністю або контролюється Державою; (ii) Національному Банку Данії; (iii) Індустріальному Фонду для країн, що розвиваються; (iv) Інвестиційному Фонду для країн Центральної та Східної Європи (Стаття 11, пункт 3a);

2.2. звільнення від оподаткування процентів, що виникають в Україні і сплачуються будь-якій іншій організації, яка є резидентом Данії, якщо така організація визначена за взаємною домовленістю між компетентними органами обох Держав як така, що подібна до організацій, визначених у підпункті a) (iii)-(iv) (Стаття 11, пункт 3c);