З 1 січня 2004 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється прийнятим Верховною Радою України 22 травня 2003 року Законом України N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), яким встановлено (п. 1.3 ст. 1), що доходом фізичних осіб з джерел на території України є будь-який доход, одержаний платником податку або нарахований на його користь протягом звітного оподатковуваного періоду, до якого, зокрема відносяться і доходи від надання в оренду нерухомості, розташованої на території України (пп. "е" п. 1.3 ст. 1).

Нерухоме майно (нерухомість) це об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля (п. 1.10 ст. 1 Закону).

Законом (п. 9.1 ст. 9) установлено, що доходи, одержані фізичними особами від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону у розмірі 15 відсотків (з 01.01.2004 по 01.01.2007 - 13 %, з 01.01.2007 - 15%).

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.

Згідно із ст. 22 Закону України від 06.10.98 р. N 161 "Про оренду землі" орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм плати.

При виплаті (нарахуванні) орендарем доходу - орендної плати за надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орендар як податковий агент зобов'язаний нарахувати, утримати та перерахувати податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку - одержувача такого доходу (п. 1.15 ст. 1 Закону).

Що стосується пільг з оподаткування, то Законом передбачено їх надання у вигляді податкової соціальної пільги. Згідно із статтею 6 Закону податкова соціальна пільга застосовується лише до нарахованого на користь платника податку місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пунктах 1.1 та 1.3 "д" статті 1 Закону.