Державна податкова адміністрація України розглянула звернення щодо оподаткування земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів і повідомляє наступне.

Згідно із ст. 22 Земельного кодексу України, який регулює земельні відносини в Україні, до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Статтею 6 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII встановлено ставки земельного податку з 1 га сільськогосподарських угідь, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням незалежно від того, до якої категорії земель вони належать, у відсотках від їх грошової оцінки.

Оподаткування земельних ділянок за межами населених пунктів здійснюється за ставками, встановленими статтями 8 - 11 розділу четвертого Закону N 2535-XII.