Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо плати за землю та в межах своєї компетенції повідомляє таке.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - Кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII), яким встановлено ставки земельного податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги щодо оподаткування землі.

Відповідно до вимог Кодексу земельні ділянки можуть надаватись у власність, постійне користування та на умовах оренди. При цьому право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації (ст. 92 Кодексу).

Згідно зі ст. 5 Закону N 2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом цієї плати (платником) - власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 2 Закону N 2535-XII встановлено, що використання землі в Україні є платним і плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Законом N 2535-XII (п. 5 частини першої ст. 12) визначено, що від земельного податку звільняються зареєстровані релігійні та благодійні організації (власники земельних ділянок та землекористувачі, крім орендарів), що не займаються підприємницькою діяльністю.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди земельної ділянки (ст. 13 Закону N 2535-XII).