ДПА України розглянула лист ЗАТ щодо застосування окремих норм валютного законодавства на виконання умов договору гарантії банку у ЗЕД та повідомляє таке.

Відповідно до ст. 196 Цивільного кодексу України правила ст. 191 і 194 цього Кодексу поширюються на гарантії, що видаються одними організаціями в забезпечення погашення заборгованості інших, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Нормами зазначених статей регламентується виконання договору поруки.

Так, згідно зі ст. 191 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредиторами іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання у повному обсязі або у частині.

У разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу (ст. 192).

Враховуючи викладене, за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником свого зобов'язання у повному обсязі або у частині.

Інструкцією НБУ про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженою постановою Правління НБУ від 14.04.98 р. N 141 та зареєстрованою в Мін'юсті України 15.05.98 р. N 323/2763, було визначено, що гарантія банківська - це порука банку-гаранта перед кредитором іншої особи за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.