Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> з інформацією про наявність проблемних питань, які виникли в процесі адміністрування податкових векселів, що видаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, і повідомляє.

1. Стосовно можливості застосування норм сьомого абзацу пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, що дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним (сьомий абзац пункту 11.5 статті 11 Закону).

Про зазначене Державна податкова адміністрація України повідомляла органи державної податкової служби України в листі від 20.09.2006 N 17475/7/16-1517. На доповнення до зазначеного листа Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне відзначити, що загальна сума виданих платником податку податкових векселів, щодо яких він виявив бажання застосувати спосіб погашення, встановлений сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11 Закону, не може перевищувати підтверджену суму бюджетного відшкодування.

Тобто, якщо станом на 1 число звітного періоду у платника податку обліковується сума бюджетного відшкодування у розмірі, наприклад, 100 тис. грн., загальна сума виданих ним після цієї дати податкових векселів I категорії, які можуть бути погашені включенням до складу податкових зобов'язань, не може перевищувати 100 тис. грн.

2. Стосовно терміну надання податкової звітності при погашенні податкового векселя включенням до податкових зобов'язань.

Що стосується відмови платників надавати податкову декларацію з включеним до складу податкових зобов'язань податковим векселем не пізніше настання терміну платежу за векселем, то ДПА України вважає за необхідне наголосити на наступному. Норма сьомого абзацу пункту 11.5 статті 11 Закону має виключно добровільний характер застосування: "платник має право включити суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань".

Зважаючи на те, що кожен податковий вексель видається зі строком погашення на 30-й календарний день з дня його поставки органу митного контролю (перший абзац пункту 11.5 статті 11 Закону), погашення його повинно здійснюватися у вказаний у векселі термін платежу за векселем. А тому реалізація права застосування окремого порядку погашення векселя, наданого платнику сьомим абзацом пункту 11.5 статті 11, повинна підтверджуватися в зазначений термін шляхом подання документа, в якому це право реалізоване, тобто декларації з податку на додану вартість.