Згідно із Законом України від 07.12.2000 р. N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, котрі за умовою контракту не можна забрати з банку раніш ніж через п'ять років, а в разі банкрутства чи ліквідації повертають інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Тобто кошти, залучені від інвесторів (фізичних і юридичних осіб) у вигляді субординованого боргу, переходять у володіння і користування банка-боржника і стають складовою частиною капіталу цього банку після отримання дозволу Національного банку України.

Відповідно до Закону України від 28.12.94 р. N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" депозитний вклад (депозит) - це кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент.

Крім того, згідно зі ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка (банківського вкладу) банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що для нього надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.