Державна податкова адміністрація України розглянула звернення щодо компенсації орендодавцю витрат на сплату земельного податку та в межах своєї компетенції повідомляє таке. Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII), яким встановлено ставки земельного податку, порядок його обчислення та сплати, пільги щодо оподаткування землі тощо.

Статтею 5 Закону N 2535-XII встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а платниками є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, у тому числі орендарі.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст. 2 Закону N 2535-XII).

Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено ст. 13 Закону N 2535-XII, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої ділянки.

Відповідно до п. 3 ст. 12 Закону N 2535-XII від земельного податку звільнені заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України).

Якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах (частина п'ята ст. 12 Закону N 2535-XII).