Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII "Про плату за землю" в редакції Закону від 19.09.96 N 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями, далі Закон N 2535-XII) встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону N 2535-XII, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законом України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі" в редакції Закону від 02.10.2003 N 1211-IV (із змінами та доповненнями, далі Закон N 161-XIV) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.