Державна податкова адміністрація у м. Києві на виконання завдання Державної податкової адміністрації України від 03.07.2006 р. N 12426/7/15-0317 розглянула ваші листи N "ДК" 02-226 від 14.06.2006 р., N "ДК" 02-229, N "ДК" 02-228 від 16.06.2006 р. і повідомляє.

1. Щодо питання правомірності обліковувати демонстраційний зразок товару у торговельному залі як виробничий основний фонд.

Згідно з пп. 8.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97 зі змінами та доповненнями) (далі - Закон) амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання.

Під терміном "основні фонди" відповідно до норм пп. 8.2.1 Закону слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Факт введення об'єкта основного фонду в експлуатацію оформляється актом за формою 03-1. У торговельному (демонстраційному) залі згідно з п. 1.14 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11.03.2004 р. N 98 (зі змінами та доповненнями) має бути виставлено наявні у суб'єкта господарської діяльності товари або їх зразки у повному асортименті. При цьому суб'єкт господарської діяльності має забезпечити демонстрацію користування товаром, якщо це не виключено характером товару (п. 1.13 Правил).

Виходячи з того, що матеріальний актив утримується не для власного виробничого використання, а саме: для забезпечення адміністративних функцій, - а як товар або його зразок у торгівельному залі, тому такий матеріальний актив не може вважатись основним виробничим засобом.

Якщо в результаті демонстрування товару у торговельному залі товар втрачає свої первісні якості і вже не може бути проданий за встановленою ціною, то суб'єкт господарювання відповідно до п. 1 Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15.12.99 р. N 149/300, має право уцінити цей товар.

Якщо платник прийняв рішення про уцінку запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то з метою податкового обліку згідно з п. 5.9 Закону сума уцінка не змінює балансової вартості запасів для цілей перерахунку і не впливає ні на валові доходи, ні на валові витрати такого платника.