Державна податкова адміністрація України розглянула <...> запит <...> щодо оподаткування регресних сум та сум компенсацій, виплачуваних за несвоєчасну виплату таких сум, і повідомляє.

Згідно із абзацом другим пп. "д" 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.03 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) не підлягають включенню до складу оподатковуваного доходу платника податку регресні виплати.

Разом з тим чинне законодавство України не містить чіткого визначення поняття "регресні виплати". Зокрема, Цивільний кодекс України (ст. 1191) визначає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В зв'язку з цим немає законодавчих підстав розглядати виплати, що здійснюються працедавцем фізичній особі як відшкодування шкоди, заподіяної їй каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, як регресні виплати.

Водночас згідно із ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України від 23.09.99 р. N 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N 1105). Крім цього, працедавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

Стаття 21 Закону N 1105 встановлює перелік обов'язків, які у разі настання страхових випадків Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен виконати у встановленому законодавством порядку, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

- грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Суми виплат та вартість соціальної допомоги, зазначених у ст. 21 Закону N 1105, не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на підставі пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону N 889.

Саме на зазначені у ст. 9 Закону "Про охорону праці" виплати розповсюджувався і пп. "л" п. 1 ст. 5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян".