Державна податкова адміністрація України за дорученням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2006 р. N 06-10/10-253 розглянула лист щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) і повідомляє.

Відсутність законодавчих підстав для нарахування доходів працівникам у не грошових формах обгрунтовано у листі ДПА України від 04.11.2005 р. N 10655/6/17-3116.

Крім того, відповідно до статті 23 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", встановлено, що заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у будь-який іншій формі забороняється. Колективним договором, як виняток, може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натурою (за цінами не вищими від собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто надання працівнику працедавцем - податковим агентом доходів натурою в рахунок попередньо нарахованих у грошовій формі доходів може здійснюватись з врахуванням встановлених законодавством обмежень щодо переліку товарів, не дозволених для виплати заробітної плати згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 244 "Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою". При цьому правила обчислення об'єкта оподаткування, встановлені у п. 3.4 ст. 3 Закону (із застосуванням коефіцієнта), не застосовуються. Оподаткування таких доходів здійснюється за ставками п. 7.1 ст. 7 Закону (13% на період 2004 - 2006 р.).

Разом з тим у разі надання працедавцем платнику податку товарів (робіт, послуг), звичайна вартість яких перевищує 30% від суми нарахованої заробітної плати (доходів) та/або у випадку, коли попереднє грошове нарахування за такими чи іншими операціями видачі доходів натурою в бухгалтерському обліку працедавця не відображено, об'єкт оподаткування з таких доходів має обчислюватися із застосуванням коефіцієнта (п. 3.4 ст. 3 Закону N 889 до вартості отриманих додаткових благ (абз. дев'ятий п. 4.2.9 ст. 4 Закону.