Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо порядку оподаткування орендної плати, сплаченої нерезиденту, що має офшорний статус, і повідомляє.

Відповідно до п. 18.3 ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від вартості цих товарів (робіт, послуг).

Підпункт 1.18 ст. 1 Закону визначає лізингову (орендну) операцію як господарську операцію фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону "продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди)...".

Враховуючи вищевикладене, при відображенні у складі валових витрат орендаря орендної плати за користування нежитловим приміщенням, яке належить нерезиденту-орендодавцю, що має офшорний статус, застосовуються обмеження, передбачені п. 18.3 ст. 18 Закону.