Державна податкова адміністрація України розглянула лист... і повідомляє.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), яка набрала чинності з 1 січня 2005 р.

Статтею 13 Закону встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, немайнових прав (0%, 5%, 13% та 26%).

Ставка оподаткування встановлюється залежно від об'єкта спадщини та ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем.

Згідно з пп. "д" п. 13.1 ст. 13 Закону об'єктом оподаткування визначено кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

За нульовою ставкою оподатковується будь-яка сума коштів, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках, що успадковуються іншим членом подружжя (дружиною або чоловіком) (пп. 13.2.1 "а" п. 13.2 ст. 13 Закону.

При спадкуванні коштів, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах спадкоємцем першого ступеня споріднення, обкладанню податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 Закону в розмірі 5%, підлягає сума коштів, яка не перевищує суму, що дорівнює стократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується (у 2006 р. - 35000 грн.) (пп. 13.2.1 "б" п. 13.2 ст. 13 Закону).

Сума перевищення понад установленого розміру підлягає оподаткуванню за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону (13% до 1 січня 2007 р.).