<...> Щодо питання 1. Згідно із п. 1.6 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому слід зазначити, що згідно із п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складових валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Таким чином, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону підприємство має право включити до складу валових витрат витрати на придбання автомобілів як товару, але без урахування ПДВ згідно із пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону.

Щодо питання 2. Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, до податкового кредиту не включається.

Пунктом 1.17 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що терміни "основні фонди" і "товари" розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди визначено як матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пункт 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи зазначене, у разі придбання платником легкового автомобіля для подальшого його продажу, а не як основний фонд, податковий кредит з податку на додану вартість формується відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При подальшій поставці придбаного легкового автомобіля податкові зобов'язання з податку на додану вартість нараховуються виходячи із бази оподаткування операції, визначеної відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту база оподаткування товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижчими за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості (послуг).

Визначення звичайної ціни здійснюється відповідно до пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо питання 3. Згідно із пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.