Державна податкова адміністрація України розглянула листа ... щодо порядку оподаткування доходів, одержаних від виконання цивільно-правових договорів, і повідомляє.

Згідно із п. 1 ст. 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Спеціальним законодавством, яке регулює трудові відносини, є Кодекс законів про працю України, а законодавство, що регулює оплату праці, грунтується на Конституції України і складається з КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про колективні договори і угоди" та інш.

Відповідно до ст. 626 гл. 52 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір підряду є різновидом цивільно-правових договорів, які регулюються ЦКУ. Відповідно до ст. 837 гл. 61 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Щодо оплати роботи за цивільно-правовим договором, то згідно із ст. 854 ЦКУ якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно із пунктами 1 та 3 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 р. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові (пенсійні) внески нараховуються на суми виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб.

Законами України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та від 23.09.99 р. N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, не визначені як особи, які підлягають такому виду страхування. Тобто з доходів, нарахованих до виплати фізичним особам за виконання цивільно-правових договорів, згідно із законодавством провадяться відрахування тільки до Пенсійного фонду України, а здійснення відрахувань до інших страхових соціальних фондів чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим відповідно до п. 3.5 ст. З Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.