Державна податкова адміністрація України розглянула вашого листа від 14.12.2005 р. N ДК 02-140 та повідомляє.

Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) об'єктом оподаткування платника податку - резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого, зокрема, включаються додаткові блага, надані працедавцем своєму працівнику (статті 1, 3, 4 Закону). До складу додаткових благ входять, зокрема, суми боргу платника податку, анульовані кредитором за самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства (частина "д" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону).

Податковим агентом щодо сум (вартості) наданих платником податку додаткових благ є підприємство, яке надало (виплатило) такі додаткові блага.

Відповідно до пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону основна сума кредиту (позики) не є об'єктом оподаткування, тому протягом дії договору позики у платника податку - позичальника не виникає обов'язків щодо сплати податку з суми такої позики, за винятком випадків, визначених у пп. 4.2.9 "д" п. 4.2 ст. 4 Закону.

Таким чином, підприємство - податковий агент у податковому періоді (місяці), коли провадиться анулювання не повернутої суми позики, наданої платнику податку, має утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13% на період до 2007 року) з суми анульованого боргу та повідомити про це податковий орган у податковому розрахунку ф. N 1ДФ.

Якщо у податковому періоді, коли має провадитись оподаткування, позичальник вже звільнився з підприємства-позикодавця, то згідно з пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону, відповідальність за погашення податкового зобов'язання щодо суми неповернутої позики покладається на такого позикодавця - податкового агента.