ДПАУ розглянула лист щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ломбардів у вигляді позики під заставу належного їм рухомого майна (в тому числі дорогоцінного металу), а також доходів від продажу дорогоцінних металів у пунктах їх скупки та повідомляє.

Згідно із ст. 1 Закону України від 12.07.2001 р. N 2664 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ломбарди належать до фінустанов, видом діяльності яких є надання фінпослуг, в тому числі надання коштів у позику на умовах фінкредиту. Згідно із новим Цивільним кодексом України (глава 71) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Одним із способів забезпечення зобов'язань за позикою (кредитом) є застава, умови якої повинні бути обумовлені сторонами у договорі позики.

Тобто позика (фінкредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики не може розглядатися як дохід фізичної особи, яка одержала таку позику (пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Разом з тим Законом України від 02.10.92 р. N 2654 "Про заставу" (ст. 19, 25) та ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обов'язків перед ломбардом під час закінчення строку дії договору позики, кредитор, зокрема, ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави та за рахунок одержаних від цього продажу коштів покрити повністю свої витрати, в тому числі на утримання заставленого майна, проценти, відшкодування збитків тощо.

Саме після звернення ломбардом стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави у фізичної особи - позичальника, яка не виконала договірні обов'язки з викупу застави і в якої залишилась сума позики, виникає дохід у вигляді суми такої позики (п. 1.2 та п. 1.6 ст. 1 та ст. 12 Закону).

За позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору у ломбарду немає в наявності коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.